«Армія волонтерів потребує допомоги»

Чай і кава, бутерброди і гарячі страви, медикаменти і одяг, шини і намети на Майдані змінилися на кевларові каски і бронежилети, тепловізори і планшети, сухі борщі і вареники. Незмінним залишилися люди, які все це організовували і організовують по сьогоднішні. Волонтери. Сьогодні робітники і службовці, підприємці і домогосподарки, політики і громадські діячі, музиканти і шоумени займаються організацією допомоги воїнам АТО, переселенцям, сім'ям постраждалих і загиблих. Хтось робить це "голосно", з фото- і відеозвітами, а хтось, закачавши рукави, тихенько. В будь-якому випадку кожен робить добру справу! Питання тільки заради чого? Хтось готується до місцевих виборів, а хтось відчуває поклик серця. Останнім часом від багатьох волонтерів чути про суттєве зменшення допомоги для армії та добровольчих батальйонів, особливо після підписання угоди в Мінську-2. І це правда, зменшилася фінансова підтримка і допомога в натуральній формі. В нашого народу змінилися погляди на те, що відбувається на сході, українці змінилися, не всі ...деякі. І волонтери наші змінилися, теж не всі ...деякі. Прочитав пост у фейсбуці одного відомого тернопільського волонтера, про звіт за одну із поїздок в АТО, що куплено, що передано, на скільки зменшилась підтримка і скільки всього ще потрібно, подивився фотозвіт, ну і наприкінці, як заведено у всіх, банківські реквізити. Вирішив запропонувати допомогу продукцією власного виробництва, яку неодноразово передавали на схід, і яка дійсно стала б у пригоді нашим бійцям. Звернувся, а відповіді так і не отримав, ні позитивної ні негативної. Напевне, банківський переказ був би цікавішим... Та, зрештою, відгукнулись інші люди, котрі прийняли допомогу в "натуральній формі" і доставили її за призначенням, без фотосесій та піару. Висновок? Є дуже багато порядних і чесних волонтерів, громадських об'єднань та організацій. А в житті трапляються різні люди, з різними інтересами. Та це не означає, що маємо розчаровуватись і зневірюватись в усіх. Просто дійте так, як підказує серце і дозволяє совість. І не зупиняйтеся. Бо волонтери – також воїни. І в них – своя передова і свій трибунал - народ. Щоб не трапилось, яким би сильним не було розчарування – не опускайте рук і не впадайте у відчай. Просто пам’ятайте, що ті, хто зі зброєю в руках захищає нашу землю, вірять у кожного з вас, сподіваються на кожного з вас і дуже чекаю.