Вихованці дитбудинку два місяці "відриваються" в Америці

Вихованці дитячого будинку цього літа поїхали на оздоровлення в США. Протягом двох місяців вони мають жити в американських сім'ях. Незважаючи на те, що іноземці тішать дітей подарунками та влаштовують цікаві розваги, ті дуже хочуть повернутися додому

Відкривати світ за океаном поїхали шестеро дітей із місцевого закладу та ще семеро – представники інших закладів області. Окрім того, у США поїхали ще й діти-сироти й ті, хто позбавлені батьківського піклування, з усієї України. Таку поїздку організовував дітям міжнародний благодійний фонд “Ісіда Брідж”. Ця програма працює вже кілька років. Але тернопільські дітлахи поїхали вперше. У далекій дорозі їх супроводжувала вихователь обласного дитбудинку Зоряна Вітушинська. Зараз вона разом зі своєю ученицею Ерікою Гевко проживає в американській родині в штаті Каліфорнія.

- У цьому штаті є ще двоє наших дітей, решту розселили в інших регіонах, - говорить вона. - Спочатку я жила в американців у Сан-Франциско, потім мала переїжджати в інші сім'ї. Але в  родині, де живе моя вихованка Еріка, затрималася аж на три тижні. Господарі наполягали на цьому, і я погодилася. Скоріш за все, залишуся тут до відїзду.

За словами вихователя, американці – дуже привітні. Вони постійно посміхаються, добрі, веселі, щедрі на подарунки.

- Ми з Ерікою та американцями їздили на відпочинок на озеро Тахо, - додає вона. - Хоча в нашому розумінні воно більше схоже на море – таке велике, вода чиста, аж дно світиться. Здивувало те, що на тамтешній пляж жінкам не можна виходити в купальнику – тільки в шортах і футболці. Чоловіка в плавках там також не побачиш. Вони вдягають шорти, при чому дуже довгі – до колін, або навіть за коліна. Дивно, якщо враховувати те, що у фільмах ми бачимо зовсім протилежні розповіді про американців. Хоча, може, це такі порядки тільки в Каліфорнії.

У США, за розповіддю Зоряни, дуже спекотно. У затінку темература повітря сягає аж 45 градусів. Опади тут бувають дуже рідко.

- Перед поїздкою я дивилася в інтернеті прогноз погоди в Сан-Фринциско, - каже вихователь. - Синоптики передбачали негоду, тому захопила із собою теплі речі. Але коли прилетіла в Штати, то відчула, ніби я в Африці, - багато речей можна було б і не брати.

Тернополянка розповідає, що американці вдягаються дуже просто. Якщо порівняти, як вбираються тернопільські жінки, то іноземці відверто показують свій несмак. Чим простіше врання, тим краще. Такого поняття як праска в них також немає.

- Одного разу я запитала у Валері (так звати господиню – прим. авт.), де можна попрасувати одяг, вона на мене глягнула здивовано і відповіла, що в них так не роблять, - зауважує жінка. - Речі здають в пральню. За те, щоб попрати і попрасувати одну річ, потрібно заплатити 2 долари. Хоча за такі гроші можна купити і новий одяг, він там доволі дешевий. Якщо вчора вдягав ту чи іншу річ гардеробу, то завтра її вже вдягати не можна, а потрібно обов'язково попрати. Інакше, скажуть, що ти – нечупара.

Їжа вдома набагато краще, додає Зоряна Вітішинська. За її словами, американці їдять переважно в закладах громадського харчування. Піці, гамбургери, чизбургери, смажена картопля – звичні страви в їхньому добовому раціоні. Перших страв там узагалі немає.

- Я варила амриканцям борщ, робила пельмені та вареники, - каєе вона. - Їм сподобалося, але вони не звикли, що потрібно так багато часу проводити на кухні. Тому переймати наші кулінарні традиції не стали.

Рівень життя більшості американських громадян дуже хороший. Як помітила тернополянка, вони повністю матеріально забезпечені, тому не думають про те, як “розтягнути” зарплату чи купити щось.

- Нашим дітям вони нічого не шкодують, - каже вона. - По можливості купують подарунки. От Христинці Калушці подарували стильний смартфон, модель якого нещодавно з'явилася у продажу. В Америці усе – для людей. Держава створила належні умови для того, щоб повноцінно жити. Єдине, над чим реально задумуються іноземці, - де і як провести відпочинок, куди поїхати на бербекю тощо.

Вихованцям дитячого будинку в Америці сподобалося. Вони відвідали багато цікавих місць у таких мегаполісах, як Нью-Йор, Чикаго, Вашингтон. Окрім того, тернополяни побували в розважальних парках та покаталися на різноманітних атракціонах, які раніше могли побачити хіба що в Інтернеті чи у фільмах. Втім, незважаючи на доброзичливість американців, діти хочуть якомога скоріше повернутися додому.

- Я скучила за Тернополем, за нашим дитячим будинком, - говорить одинадцятирічна Еріка Гевко. - Усе-таки вдома краще...

Серйозним бар'єром для спілкування з іноземцями є незнання мови. Адже більшість дітей не знають англійської. Як каже вихователь, вони розуміють, що від них хочуть, але відповісти не можуть.

- 18 серпня ми маємо повертатися назад, - додає наостанок Зоряна. - Летітимо аж із трьома пересадками: із Сан-Франциско у Мінесоту, потім – у Нідерланди, і вже потім – у Київ. Хоч дорога додому буде довгою, але бажання ступити на рідну землю набагато сильніше. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.