Чи готовий Тернопіль до сортування сміття

Україна зобов'язалася сортувати сміття, тобто розділяти його на придатне для повторного використання та непридатне і небезпечне, яке ховатимуть на облаштованих полігонах. Про це йдеться у с. 32 Закону України "Про відходи", який набирає чинності з 1 січня. Крім того, у законі зазначено, що сміття сортуватимуть усюди, без виключення. Як саме виконуватиметься норма, вирішує керівництво на місцях. Ми вирішили дізнатися, чи готовий до нових змін Тернопіль.

Сортувати дома не будуть

- Пластик я вже давно викидаю окремо, думаю що до сортувати іншого сміття ми якось поступово звикнемо, - розповідає тернополянка Ольга Терещук. - Нещодавно була у Польщі, то там дуже суворий контроль за цим. Якщо поляки не укладають угоди і не сортують сміття, то їх штрафують. Виходить так - якщо сортують, то вивезення сміття коштує дешевше, а якщо не сортують - то дорожче, продовжує співрозмовниця. 

Сортувати сміття у нас ніхто не буде, переконує тернополянин Володимир Швець. 

- Погляньте на сітки з пластиком, які часто ставлять поблизу баків зі сміттям. В них крім пластикових пляшок кидають залишки їжі, старий одяг, залізяки всілякі, - продовжує пан Швець. - Тому нам  до рівня Європи ще дуже далеко.
Чоловік каже, що в дома сортувати сміття буде важко. 

- Більшість людей живуть у “хрущовках”, там і так нема де подітися, а тут ще доведеться усім ставити кілька додаткових урн на сміття - це нереально, - каже чоловік.

До слова, за офіційною статистикою, сьогодні менше 5% жителів країни сортують сміття. Ситуація у нашій області ще гірша. 

Нема механізму реалізації

У Тернопільській міськраді кажуть, що вже мають певні напрацювання щодо сортування сміття у місті. Проте розповісти деталі можуть лише у відповіді на інформаційний запит. Його ми надіслали і отриману інформацію опублікуємо у наступних номерах «RIA плюс». Тим часом тернопільські перевізники сміття кажуть, що наразі немає механізму реалізації закону. Перевізники розповіли про труднощі, які виникають через цей закон. Проте своїх прізвищ просять не називати, мовляв тема делікатна. 

- Закон прийняли, але мінімум півроку парламентарі ще будуть доопрацьовувати різні додатки, приймати підзаконні акти тощо, - кажуть перевізники сміття. - Виконати з 1 січня норми цього закону неможливо, адже ліній, що сортують сміття по всій країні критично мало. А сортувати удома сміття наші громадяни не будуть. І навіть якби прийшла свідомість до жителів міста, і вони почали сортувати сміття, то технічно складно це реалізувати. 

При подібному механізму реалізації закону, тобто коли громада сортує сама сміття, то необхідно щонайменше в три-чотири рази збільшити кількість сміттєвих контейнерів у місці, це нереально, заявляють перевізники. Оскільки смітники часто встановлені напівлегально, біля будинків, попри дорогу і т.д. Все тому що фізично немає місця. Крім того, сьогодні один найдешевший контейнер для сміття коштує 6 тис. грн, а металевий - від 8 тис. грн. Хто буде витрачати мільйони гривень? Крім того, на кожен вид сміття потрібні додаткові вантажівки. Тобто за сміттям їздила одна вантажівка, а тепер будуть чотири. Техніки немає, її потрібно купувати, а це сотні мільйонів гривень.

- Розглянемо інший сценарій, - каже один з перевізників сміття. – Тверді побутові відходи перевізник має передати на знешкодження, переробку перед захороненням тощо. Перед захороненям сміття, потрібно обробити, знешкодити, посортувати. Зараз відповідальність перевізника полягає у пошуку, кому передати сміття. Нашим перевізникам зараз документів ніхто не дасть, адже в області усього кілька підприємців, які б приймали сміття на сортування. Проте їх потужностей не вистачає.

Використовують дитячу робочу силу

Сьогодні на всіх великих звалищах сміття сортують хіба що безхатченки та роми. 

- Люди ромської національності та люди, що не мають де жити, вибирають пластик, метал, папір, а різні недоїдки віддають своїм собака, - розповідає керівник ГО “Зелений Світ” Олександр Степаненко. - Все відсортоване у них підприємці купують. Звичайно це не промислові маштаби, але люди ретельно сортують так звану сировину. Проте біда втому, що на подібних сміттєзвалищах використовують дитячу робочу силу! Діти замість того , щоб здобувати освіту, перебирають за копійки тонни сміття. І це в цивілізованій, європейській країні. Було б набагато зручніше та комфортніше, якби громадяни самі проводили процес сортування.

У області немає жодного сміттєзвалища, яке б використовували згідно норм та експлуатували на належному рівні. Всі ці звалища можна вважати стихійними, продовжує пан Степаненко. Також великою проблемою для області є відсутність полігону захоронення токсичних відходів - батерей, ртутних ламп, засобів захисту рослин тощо. Все це у кращому випадку просто загортають землею. 

Органи місцевої влади вже давно б мали розробити механізм реалізації прийнятого закону, переконаний Олександр Степаненко. Втілювати закон місцева влада має спільно з комунальними підприємствами та організаціями, з якими вони уклали договори про вивезення твердих побутових відходів. 

- Ми весь час моніторимо стуацію та дійшли висновку, що здебільшого місцева влада не готова до сортування сміття, - наголошує пан Степаненко. - Принаймні така ситуація в Чорткові, Бучачі та Тернополі. Відповідно можна говорити, що міста не готові перейти на більш досконалу систему. Проте й громадяни мають вимагати змін як в депутатів, так і міських та сільських голів, щоб сміттєва сировина відсортовувалась та скоріше ця практика впроваджувалась. 

Олександр Степаненко також наголошує на тому, що в області є тенденція до зменшення підприємців, котрі займаються утилізацією та використанням вторинної сировини, тому що влада не сприяє розвитку малого бізнесу загалом і в цій сфері в тому числі. В нас налагоджений механізм лише використання металу як вторинної сировини, при цьому скло, полімери, папір та органічні відходи не затребувані.

Завод працює, як у Польщі

У Тернопільській області є лише одна офіційна лінія з переробки сміття. Як це все відбувається, розповідає керівник ТОВ “ЕкоБалансТер” Максим Дурняк.

- На промисловому рівні ми займаємося сортуванням сміття на кілька фракції. Зокрема: пластик, папір та скло, - каже він. - В свою чергу, пластик та скло сортуємо за видом. Тому що на все різна ціна.

Спершу вантажівки вивантажують сміття біля загрузочного бункеру, продовжує директор заводу. Після чого навантажувач його відправляє в бункер, звідки воно потрапляє на загрузну лінію, а згодом в барабан, де відсіюється сміття, каміння, болото та інші важкі предмети. Після цього сміття поступає на робочий стіл, де люди відсортовують його, а залишки відвозять за межі заводу на облаштоване сміттєзвалище. Відібране скло, пластмасу та папір реалізують підприємцям.

- На нашому заводі працює 24 працівників, потужність заводу 50 тис тонн на рік. Обслуговуємо наразі Теребовлянський район, - каже Максим Дурняк - Так, потужності невеликі, але ми готові до розвитку та збільшення потужностей..

Вже 14 років поляки сортують сміття 

«20 хвилин» вже писала про досвід сортування сміття у сусідній Польщі. Там за комунальні відходи на своїй території відповідають гміни – сільські ради. І кожен з мешканців повинен мати договір з гміною, в якій обумовлено, в який спосіб кожен здає відходи і скільки він за це платить. Ця система розвивається, і є великий прогрес у цій справі від того часу, коли все починали.

Керівник комунальної організації, яка займається збором, сортуванням та складуванням відходів у місті Дзялдово Казімєж Кордецкий розповів про систему селективного збору відходів. 

- Кожен мешканець в себе вдома сортує відходи, - каже він. – Викидають окремо скло, папір, пластик та біовідходи.  Загалом в рамках цієї селективної системи збираємо скло, папір, метали, пластик, використані батарейки, великогабаритні матеріали, електроніку. 

Хто не сортує сміття, платить за його вивезення за іншим тарифом, додає пан Кордецький. Наприклад, у сім’ї, де сортують відходи, потрібно платити 10 злотих за одного мешканця, якщо не сортують -  то 15-20 злотих з мешканця. І така система діє тут з 2002 року, тобто вже 14 років.

Заступник міністра навколишнього природнього середовища Польщі Славомір Мазурек розповів, що нині випадки порушення екологічного законодавства у Польщі є рідкісним явищем, адже штрафи дуже високі. 

- Фірми зрозуміли, що їм вигідніше дотримуватися екологічного законодавства, ніж його порушувати. Йдеться про суспільну відповідальність бізнесу, - каже Славомір Мазурек. - Але має бути відповідна законодавча база, тому що якби все було добре, то не треба було б що контролювати і не було б екоінспекції. Ми також змушені зміцнювати інспекції, щоб вони виконували свої функції якомога краще. Але законодавча система залежить від державної політики. Повинна бути взаємопогодженість усіх учасників процесу. Зрозуміло, що бізнес повинен заробляти, але не коштом довкілля.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.