Як маленькі тернополяни зі слонами мандрували

Майже в останні дні літа у Тернопіль завітала сім’я слонів Хоботовичів із далекої Африки. Ця подія стала можливою завдяки веселому, позитивному і дуже талановитому молодому автору Святославу Чернію. Саме  він запросив тернополян та їхніх діток прибути в аеропорт «Літературне Тернопілля», щоби разом полетіти в дивовижну мандрівку до Африки і назад.

Ідею казки підказало відео

Спочатку автор представив головного героя книжки – слоника Муті, який є ідейним натхненником казки. Передісторія розпочалась із відео, котре дуже розчулило самого письменника. Відтоді він почав шукати інформацію про слонів. Тоді поступово почали вимальовуватись персонажі нового твору.

• До цього я ніколи не цікавився слонами, тому навіть подумати не міг, що їх можна зробити героями казки, – каже Святослав Черній. – Виявилось, що слони мають дуже добру пам'ять, тож вони можуть упізнати вас навіть через десятки років. Є індійські та китайські слони. Їх експлуатують у цирку та для вантажних перевезень. Цікаво, що у слона всього шість зубів.

Як слони знайшли родича вовка

Відтак письменник познайомив усіх із головними дійовими персонажами. Сім'я слонів на прізвище Хоботович мешкає в Зімбабве. Тато Алім – дієтолог, який працює з усіма звірами в Африці і корегує їхні фігури. Мама Абла має інтернет-магазин з фруктами, робить фруктові ікебани. Син Муті дуже нечемний, хоч його ім’я перекладається як послушний. Донька Занта дуже скорпульозна. Вона закінчила музичну школу, грає на фортепіано і разом з друзями створила музичний гурт. Хоботовичі живуть спокійним життям аж доки одного суботнього ранку їхній син Муті переглядає по каналу Discovery програму «Життя сучасних вовків у Карпатах».

• Коли вовк Стефко Вівчар показав журналістам свою господарку, познайомив із дружиною та дитиною і показав книгу роду, де було фото слона, Муті несподівано дізнається, що сім'я Вівчарів – їхні далекі родичі з лінії прадіда, брат якого колись вивчав в Україні медицину, – розповідає Святослав Черній. – Муті ділиться цією інформацією з татом. Виявилось, що брат прадіда Муті колись одружився з вовчицею і залишився жити у Львові. Зв'язок із Хоботовичами обірвався, тож вони нічого не знали про свого далекого родича.

Це стає початком великої слонячої мандрівки на схід Європи. Хоботовичі збирають торби і їдуть в Україну знайомитися зі своїми далекими родичами.

Вовк Стефко і книга його роду

Під час презентації присутні мали зареєструватися на рейс. Святослав Черній підказав, як вони мають це робити: «Мене звуть Святослав Черній. Мені 25 років. Я люблю поїсти, ходити в гори, читати казки та іншу літературу». За найцікавіше питання учасники мали нагоду отримати футболку зі слоником.

Після реєстрації-знайомства автор прочитав уривок із нової книги. Присутні дізналися, що на вихідні Хоботовичі щоразу вигадують собі якісь завдання, щоби цікаво провести спільне дозвілля. Вони катаються на велосипедах, літають на повітряній кулі, їздять на фото-сафарі. Слоник Муті з програми Discovery довідався, що вовк Стефко працює м’ясником, хоча позиціонує себе вегетаріанцем. Свою роботу він вважає випробуванням, яке допомагає йому тренувати силу волі на шляху до просвітлення. Його дружина Лана робить ляльки-мотанки і має хенд-мейд крамницю. Також вона займається вихованням сина Влодка, який любить автомобілі. Тож мама вовчиця часто читає йому книжки про машини, а батько залюбки катає свого сина. Сам же Влодко мріє стати гонщиком. Особливою гордістю родини Вівчарів є книга роду, де зібрана інформація аж до шостого коліна.

Наступним етапом презентації-гри стало складання пазлів та ліплення з пластиліну нових персонажів до книжки про Хоботовичів.

До речі, це видання є алхімічною сумішшю реального і фантастичного, смішного і серйозного. Казка про слонів спрямована на розвиток уяви й тлумачення деяких речей та ситуацій для справжніх чомучок і їхніх батьків.

Довідка

Святослав Черній – тернополянин, який вірить, що випадковості не випадкові. Літературний дебют відбувся у книжці «Теплі історії про дива, коханих і рідних» (2013), де надруковано його оповідання. Згодом дві його історії ввійшли до збірки «Теплі історії про кохання» (2014). Любить творити добро, спостерігати за поведінкою людей та радіти кожній усмішці з навколишнього середовища. Вивчає політичні науки в Ягелонському університеті в Кракові.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.