Тернопільські ілюмінації - до війни і після неї

Ілюмінаціями називали до Другої світової освітлення у нашому місті. Ще за Австрії тернополяни, щоправда тільки у Центрі, прогулювалися під світлом гасових ламп. А справжні ліхтарі і навіть гірлянди з'явилися після 1901 року.

 

- До війни у Тернополі було дуже гарне освітлення на вулиці Третього Мая — теперішній Сагайдачного, - розповідає старожил Ірина Максимів. - Там на початку, з лівої сторони, як іти з центру до Катедри, був цілий ряд кондитерських. І от їхні вистави — так називали вітрини — були просто неймовірні.

Вітрини кондитерських до Другої світової у Тернополі освітлювали так креативно, як це не роблять тепер.

Відео дня

Подібні яскраві інсталяції, за словами тернополянки, прикрашали всю вулицю. А вже надворі милували око ліхтарі. Щоправда, як каже старожил, освітлення перед Другою світовою працювало тільки у центральній частині міста.

- Вулиця Панська (тепер бульв. Шевченка — прим. ред.) була дуже гарно освітлена, - продовжує Ірина Максимів. - Стояли такі залізні ковані слупи, а на них — круглі лампи-абажури.

Підсвічували у ті часи і деякі тернопільські будівлі — передусім домініканський костел — теперішню Архикатедру, а також парафіяльний костел. Останній стояв на місці ЦУМу.

Світильники — з ХІХ століття

Електроосвітлення у нашому місті з'явилося 113 років тому, у 1901-му. Була своя електростанція, яку спорудили німці і яку місто викупило в них за 480 тис. корон у 1907-му. Будинок підприємства звели біля залізничного вокзалу, на сучасній вул. Хмельницького. Він достояв до наших днів на терені ліквідованого жеку “Залізничник”.

Утім, не було темно в Тернополі вже навіть у середині ХІХ ст.

“Великий натовп вітав цісаря, який вийшов на балкон будинку, співом гімну та захопленими вигуками. Увечері центр міста залили вогні ілюмінації”, - пише краєзнавець Любомира Бойцун про візит цісаря Франца-Йосифа І 20 жовтня 1851 року в книзі “Тернопіль у плині літ”.

Як пояснює пані Бойцун, це було гасове освітлення.

“При магістраті були ліхтарники, які з драбинами на плечах обслуговували гасові вуличні ліхтарі”

На свята — гірлянди

Але тільки з електрикою тернополяни змогли побачити справжні вуличні гірлянди.

- От дивлюся, як у фільмах показують, що американці прикрашають будинки на Різдво, то згадую, як у Тернополі так робили, - говорить Ірина Максимів. - Звісно, що далі Центру була темрява...

Переважно гірляндами прикрашали офіційні будівлі на зразок ратуші. Найбільше місто освітлювали на Різдвяні свята. Проте, як згадує пані Максимів, робили свята і в теплу пору.

- От було, що пляцом їхала машина, на яку вмонтували справжній корабель. Його прикрасили прапорцями, лампами, - каже жінка. - Уже точно не пригадаю, на яке це свято було.

Але всі тернопільські ілюмінації і святкування перервала Друга світова.

- Після війни, десь до 50-х, у місті взагалі не було жодного освітлення, - згадує пані Максимів.

Коли ж усе відновили, то гірлянди чіпляли вже тільки на радянські свята. Зрештою, сам характер освітлення теж набув нового ідеологічного відтінку. Адже коли поляки до війни ілюмінували свій герб — білого орла, то совіти — серпи і молоти. Жителі міста середнього і літнього віку добре пам'ятають останню символіку. Особливо багато її світилося на вул Руській — тодішній Леніна.

- Таке освітлення з'явилося у нас приблизно тоді ж, коли й тролейбусний рух, - коментує Любомира Бойцун. - Але його також засвічували переважно на радянські свята.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.