На цвинтарі тернополяни витрачають мільйони

>

Аби подивитися, що ставлять на могили городяни, наш кореспондент поїхав на міський цвинтар, що у Підгородньому. Зліва від входу - кілька великих гранітних надгробків заввишки у людський зріст. На чорному мармурі намальовані церкви, вибиті вірші, голуби та ікони. По праву руку від центральної алеї пам’ятники уже скромніші — звичайні гранітні плити з хрестами та іменами померлих. На дещо раніших похованнях немає граніту — лише бетонна опалубка, поштукатурена і пофарбована.

- Тепер уже таких не роблять, - каже майстер Володимир, якого зустрічаю біля однієї з могил. Чоловік кельнею розгладжує бетон на опалубці могили. - Тепер усе гранітне або мармурове. Люди рідко лишають могилу відкритою — переважно накривають плитами. Це зручно — один раз накрив і маєш спокій. Не потрібно щомісяця ходити, траву полоти, квіти доглядати. Словом, не треба ходити на цвинтар, як на город.

Чоловік розповідає, що зазвичай люди хочуть, аби на могилі їхнього родича було не гірше, ніж в інших. Облаштування могили зазвичай обходиться тернополянам у суму понад 10 тисяч гривень.

- Залити опалубку - це мінімум п’ять тисяч. Бетон дорогий, - пояснює чоловік. - А пам’ятники різні бувають. Від двох тисяч і більше. Тут, на цвинтарі, є і за п’ятдесят. Я таких не робив, але знаю, що ось цей не менше сорока тисяч коштує. Дорогий мармур, складний дизайн...

Утім, лише бетонною заливкою і пам’ятником витрати, пов’язані з облаштуванням могили, не обмежуються.

- Як поставили пам’ятник, то ще треба якусь лавку і скриню на інструменти, - розповідає тернополянка Світлана Величко, яку наш журналіст зустрів на цвинтарі. - Тут моя мама похована. У неї пам’ятник скромний. Усе обійшлося приблизно у п’ять тисяч. Але через рік кам’яні вази, куди садимо квіти, потріскалися. Ми не накрили їх і туди потрапила вода, взимку вона замерзла... Це знову витрати...

Підприємство, яке робить пам’ятники та бетонну заливку, як переконався наш кореспондент, знайти легко. Оголошень про подібні послуги у пресі – не злічити. Телефонуємо до п’яти із них. Однак нам усі відповідають, що роблять лише з граніту та мармуру. Знайти за оголошенням підприємство, яке виготовило б пам’ятник зі звичайного каменю, як ставили раніше, кореспонденту не вдалося.

- Усе робимо за день, - розповідає телефоном працівник одного з підприємств. - Заливка на могилу на одного обійдеться десь у п’ять тисяч. І ще за пам’ятник — дві-п’ять тисяч. Вранці ми заливаємо бетон, він висихає, і ми обкладаємо його мармуровими плитами. А потім і пам’ятник ставимо. Усе робимо швидко і якісно. Але тільки з мармуру і граніту.

Як зізнаються тернополяни, вони замовляють дорогий пам’ятник насамперед заради інших людей — щоб було не гірше, ніж у когось.

- Знаю, що померлому уже не важливо, який на його могилі пам’ятник, - каже пані Світлана. - Але хочеться, щоби був не гірший, ніж у людей. Та, думаю, головне — щоб було чисто і доглянуто. Це свідчить, що про померлого не забули, що на його могилу приходять. А що з того, якщо пам’ятник коштує тисячі, а на могилу не приходять?

Такої ж думки і тернопільський священик отець Володимир Сампара. Для померлого, як каже він, важливішою є молитва за нього, аніж місце, де він похований.

- Звичайно, люди, які любили своїх родичів, хочуть показати це і поставити красивий та дорогий пам’ятник, - каже отець. - У цьому нічого поганого немає. Пам’ятник — це місце, яке вказує, де похована людина. Але важливішою є молитва за душу померлого. Краще, коли могила скромна, але доглянута. А кошти раджу витратити для добрих справ. Люди, для яких ви зробите добро, молитимуться за душу померлого. Адже добро завжди повертається. Або ж можна пожертвувати на церкву, аби там на кожній службі молилися за душу померлого.

Однак, переконує священик, любити людей треба ще за життя. І не варто брати кредити чи їхати на заробітки, аби встановити на могилі дорогий пам’ятник. Краще робити добро людям, які ще живі.

У середньому на облаштування однієї могили тернополяни витрачають від 7 до 20 тис. грн. Та деякі надгробки — значно дорожчі. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.