Петиції — для замилювання очей

Однією із петицій Олега Синовця стала пропозиція залишити один із кортів у парку "Топільче" безкоштовним . Адже чоловік дізнався, що з'явився інвестор, який хоче побудувати платні корти. Після відповіді-відписки від міськради активіст з друзями-тенісистами стали ще активніше відстоювати ідею безкоштовного корту. Також нещодавно долучились до благоустою, облагородження та прибирання кортів

У квітні виповнилось рівно півроку з часу виставлення для голосування першої петиції у Тернополі. Йшлось про те, щоб забрати МАФ з велодоріжки. Це перша пропозиція й одна з небагатьох, яка знайшла підтримку у місцевої влади.  
 
Чи то пропозиції тернополян є для місцевої влади не надто серйозними, чи то для втілення бракує фінансів, але сьогодні чимало ідей так і залишаються ідеями. 

- Щоб петицію розглянули, необхідно, аби вона набрала 250 голосів. Після цього людині міськрада дає відповідь, яка доля порушеного питання, чи є вже якесь рішення, - розповідає головний спеціаліст відділу зв’язків із громадськістю та ЗМІ Тернопільської міськради Олександр Данилишин. - Процес такий: спершу петиція надходить на електронну скриньку модераторам, зокрема мені. Потім ми робимо загальну розсилку всім відповідним структурним підрозділам. Вони перевіряють, чи ця пропозиція належить до компетенції міськради, розглядають її на предмет законності – на це відведено два дні. Якщо проблеми немає – її виставляють на голосування. Якщо петиція протягом трьох місяців набирає 250 голосів, реєструємо її у нашій системі. Голова розписує усе по напрямках, а спеціалісти розглядають цю петицію.

«Я не бачу сенсу»
Першу петицію у Тернополі, нагадаємо ще раз, зареєстрував велоактивіст Юрій Суходоляк. У ній він попросив забрати із велодоріжки кіоск – МАФ, що заважав руху по набережній Тернопільського ставу. Влада відреагувала позитивно і кіоск забрали. Після цього від тернополян посипалось чимало ідей та пропозицій. Але реакція влади — нульова.

- Я не бачу сенсу писати петиції, - каже голова Тернопільського осередку ГО "Молодь демократичного альянсу"  Олег Синовець. - Адже влада не реагує. Я є автором трьох петицій. Усі пропозиції зібрали необхідну кількість голосів для підтримки. Однак відповіді, які отримав від міськради, - це банальні відписки. 
Приміром, чоловік пропонував ввести високі штрафи за розкидання сміття та збільшити кількість сміттєвих урн. Цією петицією активіст сподівався хоча б на те, що влада зробить аудит кількості урн у місті. Однак та лише відписала, що урн достатньо.

- Петиції у нас - це так звана кістка для народу від влади, - додає він. - Нею не наїсися, зате погризти можна. Або імітація позитивних змін та реформ. А іноді влада через когось сама створює необхідні їй петиції.

Про популярність “провладних” петицій розповідає й депутат міськради, журналіст Андрій Шкула.
- Вони можуть використовувати петиції для інформаційного супроводу «мутних» намірів,  - каже він. – Приміром, коли був намір віддати комунальному підприємству 60 сотих скверу під ринок, відразу з’явилась петиція, в якій людина каже про потребу в такому ринку! І це при тому, що місцеві мешканці, з якими ми спілкувались на цю тему, були категорично проти такого задуму.

Загалом ресурс створення електронних петицій дійсно міг би стати інструментом впливу чи навіть прямого народовладдя тернополян, вважає він. Однак модерацію петицій проводять самі ж працівники міськради. Тому невигідні та незручні пропозиції можуть так і не з’явитись на сайті для збору підписів. Приміром, щодо звільнення недобросовісного чиновника чи скасування шкідливого громаді рішення влади. 

Хоч поінформували…
Сьогодні міськрада дала відповідь на 35 петицій, 6 петиції - на розгляді і ще 96 –  виставлені для голосування. Зокрема, «добро» від міськради отримала пропозиція «Створення музичного скверу пам’яті лідера гурту «Скрябін» - Андрія Кузьменка». Також влада не заперечує проти встановлення буквеної композиції «I LOVE TERNOPIL» у парку ім. Т. Шевченка та встановлення  літер “Файне місто”  на “єлесях” у тому ж парку. Проти створення «туристичних родзинок» у місті, звісно, ніхто не заперечує. Щоправда, як показує практика, куди тягнуться туристи – туди тягнуться й підприємці з торговими «точками і точечками».

Натомість на такі важливі пропозиції, як відремонтувати сайт detransport.com.ua, який відображає рух маршруток і тролейбусів та покарати водіїв, які відключають GPS-трекери, є лише відписка: проблеми визнали, зобов’язались виправити, а про штрафи – ані слова. У відповідь на петицію про облаштування притулку для тварин пишуть, що працює Центр стерилізації. У відповідь на пропозицію облаштувати тролейбусну зупинку біля автовокзалу пишуть, що це неможливо, бо необхідна реконструкція лінії, а на це бракує грошей.

Якби в петиції вказали, що коштів для нової електролінії немає, але на перспективу це потрібно, то було б чудово, - каже автор петиції Антон Марчевський. – Натомість там наводять декілька аргументів, які самі собі суперечать. Та незважаючи на відмову робити зупинку біля автовокзалу, позитивним є той момент, що чиновники тепер точно знають стан тролейбусної контактної мережі та скільки коштуватиме її оновлення.

Проблемна ситуація з петиціями є загалом по Україні, кажуть аналітики інформаційної кампанії «Сильніші разом!». Не завжди дієвим інструментом є електронна петиція і в інших державах. Надати е-петиціям нового дихання, вважають аналітики, може створення петиційних служб, наприклад, таких, як у бундестазі ФРН. Вони займатимуться виключно розглядом пропозицій. Відповідальними за розгляд і реалізацію петицій будуть конкретні особи. Зараз же електронні петиції в Україні мають багато недоліків і часто є формальними або ж лише привертають увагу до проблеми, але не вирішують її.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.