Не варто дивуватись із назви цього посту. Насправді він має реальну підоснову, я б навіть сказав, підісторію.
Бомж (безпритульний, кіл, бездомний, називайте як завгодно. Суть від цього не зміниться) із Швеції, теска соліста Нірвани між іншим, Курт Дегерман після своєї смерті залишив спадок у розмірі більш як…приготуйтесь….парампампам… мільйон доларів.
Фотографій Курта залишилось небагато, але на тих які збереглись він це щось середнє між Джоном Літгоу і Сергієм Світлаковим, які страждають лишньою вагою, трішки завислим поглядом, проблемною шкірою та хронічним нежитем (фото в кінці посту). Типовий бездомний в окулярах, потертій спортивній куртці, які часто стоять під церквою із картонками та простягнутою рукою.
Свій капітал Дегерман побудував на здачі бляшанок, макулатури та іншого непотребу, як і належить кожному поважаючому себе бомжу. Проте, що він робив із ними надалі, уже мене заставляє почуватись повним невігласом. Виручені гроші він, понад 30 років вкладав в акції успішних шведських компаній, а частину інвестував у золото, розраховуючи, що ціна дорогоцінних металів безперервно ростиме. В результаті його статки становили 12 млн. шведських крон (це 1,8 млн. доларів), а в його банківській скринці знаходилось 124 золотих злитки.
Хочу відмітити, що фінансової освіти Курт не мав, але, водночас, підкреслюю, що фінансова ОСВІТА та фінасова ГРАМОТНІСТЬ – речі різні, як у своїй практичності так і у складності доступу для звичайних громадян. Свої знання про фінансовий ринок шведський бомжара здобував із викинутих на смітник газет та журналів, можливо, де-не-де підслуханих, через шибку, економічних передач.
Таким чином Курт Дегерман володів двома основними якостями для вдалого заощадження: НАПОЛЕГЛИВІСТЮ та ТЕРПЕЛИВІСТЮ (вмінням чекати у даному контексті). Так, між іншим, весь спадок дістався двоюрідному брату покійного, який хоч зрідка до нього навідувався.
Як Ви уже могли зрозуміти із вищенаписаного, під заощадженням я не маю на увазі загальнопоширене - взяти яких пару гривень із зарплати і покласти їх під матрас, чи віддати куму із словами «Не віддавай ні мені, ні жінці до кінця місяця, якби не просили!». Заощадження в моєму уявлені, це певна сума коштів вільна від щоденних витрат, які у перспективі принесуть дохід. Тобто, вони виступають поняттям близьким до інвестицій.
Аби почати відкладати, в першу чергу, необхідно визначитись із цілями. Візьміть аркуш паперу чи просто створіть таблицю в Excel та поділіть її на чотири стовпчики.
Перший це період до 1-го року. Короткострокові цілі.
Другий це період від 1-5 років. Середньострокові цілі.
Третій це період від 5-10 років. Довгострокові цілі.
Четвертий це період понад 10 років. Стратегічні цілі.
Після цього у кожному стовпчику варто прописати власні цілі. Наприклад до короткострокових можна віднести купівлю побутової техніки чи поїздку на відпочинок; до середньострокових – купівлю автомобіля; до третього періоду можна віднести відкриття власного бізнесу. Стратегічні цілі це окремий вид витрат, він може включати витрати на освіту дітей, переїзд у іншу країну чи зміну житла, тощо. Вписування цілей, не означає, що це варто зробити за один захід. Цілі можуть мінятись, трансформуватись, доповнюватись або ж зникати взагалі, але окреслювати приблизний план варто завжди.
Коли ж уже цілі визначені, слід задуматись над способом заощадження. Для короткострокових та середньострокових цілей, ідеально підійде депозитування. Вибір виду депозиту уже залежатиме від вас самих. Для більш довгих періодів, допоможуть послуги страхових компаній. В будь-якому випадку, я наполегливо, рекомендую вивчити фінансовий ринок своєї країни та слідкувати за його змінами. Це допоможе і бути в курсі подій, і комбінувати способи заощаджень.
Якщо ж Ваші доходи мають нерегулярний характер, тоді варто вести фінансовий щоденник, куди вносяться усі прогнозовані суми доходів та витрат (див. попередню статтю «Золоті правила управління грішми»).
Тема заощаджень надзвичайно широка і за один пост її не відкрити, тому до неї, я ще неодноразово повернусь. У висновку цієї публікації, хочу нагадати знану багатьом притчу «Про таланти». Троє слуг отримали золоті моменти. Двоє їх помножили, а інший закопав, так і залишившись із однією монетою. Окрім духовного наповнення цієї притчі, погляньте на неї суто із прагматичних міркувань та візьміть приклад із тих, які свої гроші подвоїли. Будьте сміливими. Читайте, економте, збагачуйтесь!
