Раптово пішла з життя актриса драмтеатру Світлана Бевз

Світлана Бевз пропрацювала в Тернопільському драмтеатрі майже 30 років. За час роботи в театрі Світлана Бевз зіграла чимало головних ролей

- Не віриться, що пані Світлани немає з нами, - розповідає керівник літературно-драматичної частини драмтеатру Ірина Папуша. – Ще в четвер-п’ятницю на репетиціях до прем’єри вона з всіма ділилася радістю, що у неї народилася внучечка. В останні дні вона виглядала дуже щасливою. В неї починався новий етап в житті, хотіла присвятити себе сину і внучечці.

Вона ніколи не скаржилася, що її щось турбувало. Натомість сама переймалася проблемами інших, адже чимало хвилювань було і коли перевозила батьків зі Сходу, і коли були приємні хвилювання за сім’ю сина. Взагалі в родині все трималося на ній - вона була вся в родині, усім допомагала. Вона була надзвичайно співчутлива людина до чужого горя чи проблем. Так все раптово сталося. Молимося за її душу і дай Боже сили її рідним, щоб допоміг пережити біль втрати.

В пам’яті колег Світлана Бевз залишиться надзвичайно життєрадісною, цілеспрямованою, цікавою людиною, талановитою актрисою. Останньою роботою Світлани Бевз була одна з головних ролей в прем’єрній виставі «Наречена світанкової зорі», яка мала відбутися в Тернополі на початку червня.

Колектив театру і редакція «RIA плюс” і сайту 20minut.ua висловлю.nm щирі співчуття родині з приводу важкої втрати. 

Біографія

Народилася Світлана Бевз в 1963 році в Свердловську Луганської області. У 1983 р. закінчила Дніпропетровське театральне училище. З квітня 1986, а це майже 30 років, пропрацювала в Тернопільському академічному обласному українському драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка актрисою драми.

У 2007 р. закінчила Київську академію керівних кадрів культури і мистецтв при Теребовлянському НКП (відділення режисури).

За час роботи в театрі Світлана Бевз зіграла чимало головних ролей: Сеньйора Капулетті („Ромео і Джульєтта” В. Шекспіра), Анна Петрівна („Не судилось” М. Старицького), Памела („Нічні дебати” Р. Куні), дружина Рачинського („Мартин Боруля” І. Карпенка-Карого), Сестра Марта („Сірано де Бержерак” Е. Ростана), Василина („Євангеліє від Івана” А. Крима),  Б’юла Біннінгс („Орфей спускається в пекло” Т. Уільямса), Анет („Патетична соната” М. Куліша), Секлита Лимериха («За двома зайцями» М. Старицького), Сестра Ретчед («Політ над гніздом зозулі» Д. Вассермана) та ін.