Тернопільський мрійник видав книгу, яка зігріває серця

Перші нариси до книги «Теплі сторії мрійника» Святослав Черній написав ще в 16 років.Згодом всі свої історії називав «Етюдником», але над їх публікацією не замислювався.

– Прикладом для мене стала Надійка Гербіш зі своїми «Теплими історіями до кави та шоколаду». Тож коли я побачив інформацію, що те ж саме видавництво шукає авторів для наступних книг серії,вирішив і собі спробувати, – розповідає Святослав. – Так перша моя новела з'явилася в збірці «Теплі історії про дива, коханих і рідних». Це була новела «Її звали Софія», написана про мою бабусю. Для наступної збірки «Теплі історії про кохання» я написав вже дві історії. Згодом я поцікавився у видавництва,чи не хотіли би вони видати мої новели окремою збіркою.Надіслав10творів...і отримав позитивну відповідь.

Спочатку Святослав думав, що його збірка називатиметься «Теплі історії в долонях», це була саме та назва, яку він собі уявляв. Такожу нього була новела, в якій йшлося саме про людські долоні,які є своєрідним уособленням любові і людського тепла.

– Однак назву вигадала редактор, та й то буквально вже коли книга йшла в друк. Просто зателефонувала мені і сказала, що книга буде про історії мрійника, яким я і є, – сміється Святослав.

Перші відгуки на книгу автор уже отримав. Коли її презентували у Києві, до нього підійшла жінка, віком поза 50 років, зі словами, що він їй дуже нагадує її доньку.

– Я тоді так зрадів, сказав жінці, що це ж прекрасно, адже мрії потрібні усім! Але воан на мене глянула і сказала: «Ви не розумієте, моїй доньці 35 років!» – мені тоді було і смішно, і дивно водночас.

Щастя – і в рутині

Люди хочуть втекти від рутини, однак вони забули, що й рутина може бути приємною, якщо на неї глянути дещо по-іншому, вважає автор.

– Ті самі звичні справи,сніданки, приготування їжі, спільний перегляд новин може бути приємним усій родині, якщо до них додати частинку теплоти та душевності, – каже Святослав. – В «Теплих сторіях мрійника» – звичайні побутові сюжети, однак все залежить від того, як їх подати. Потрібно вміти глянути на речі під іншим кутом, і тоді вони заграють іншими кольорами. Взагалі у мене сформувалася думка, що по людях, які пишуть свої тексти для серії «Теплих історій», можна зробити своєрідний перепис добрих людей нашої країни.

Хоча до власних творів Святослав дуже критичний. Коли перечитує їх, то бачить,що ось тут варто було підправити, а отут дещо написати по-іншому. Однак якщо видавництво прийняло і затвердило тексти,то вони однозначно цікаві іншим саме в такому виді, в якому є.

– Коли я вперше взяв до рук свою книгу, то подумав: «Боже, та ж тут третину тексту про підвіконня! Як так можна було написати?» – А потім глянув ще раз, і зрозумів, що так воно і мало бути,бо саму книгу розділили згодом по сюжетах.І все було дуже органічно та правильно. Хоча я розумію, що мені ще є куди розвиватися і покращувати свої вміння. Адже автор, як і будь-яка пересічна людина, коли каже, що вже досяг певного щабля, то автоматично стає нецікавим іншим.

Тепер пише «...для неї"

Зараз Святослав працює над наступної книгою серії. Швидше за все, вона буде називатися «Теплі історії для неї». Усі нариси будуть про стосунки між людьми, сюжети Святослав бере і з власного життя, і з досвіду знайомих та близьких.

– От у мене, наприклад, незабаром має народитися дитина – у троюрідного брата. То я в нього детально розпитував, які в нього зараз відчуття, і як він відреагував, коли дізнався, що незабаром стане батьком. Переважно ми переймаємося тим, як нас має сприйняти соціум, але забуваємо, що насправді соціум ми маємо створювати собі – свій власний, де нам буде комфортно. Загалом, усі мої сюжети взяті з реального життя. Тільки необов’язкоов саме мого. (сміється – авт.).

Довідка

Святослав Черній впеше опублікував свої твори в збірках «Теплі сторії про дива,коханих і рідних» (2013) та «Теплі історії про кохання» (2014). Навчається e Кракові в Ягелонському університеті, вивчає політичні науки

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.