Чи варто боятись ліфтів

З 760-ти ліфтів Тернополя щодня ламається 10. У більшості ліфтів міста, як стверджують електромеханіки, вже вийшов термін експлуатації. Ліфти, за технічними вимогами, “дійсні” 25-27 років, проте в більшості будинків міста вони працюють понад 30 років. Зазвичай ліфти ламаються тоді, коли в них їдуть люди. З тернополянами, які вважають свої ліфти не зовсім безпечними для користування, спілкувалися кореспонденти “RIA плюс”. З діркою в підлозі Близько двох місяців з діркою у ліфті їздила тернополянка Олена та її сусіди у будинку №2, що на майдані Перемоги. — Не знаю, хто і як її зробив, — каже Олена. — Але навряд чи така дірка утворилась би сама. Напевно, хтось навмисне розколупав підлогу. За місяць дірка збільшилась до таких розмірів, що у неї можна було просунути ногу. — Дірка мучила нас близько двох місяців, — каже тернополянка. — Потім сусіди зателефонували до ЖЕКу і за кілька днів у ліфті перестелили підлогу. “Ну у вас і ліфт!” Сильне тремтіння ліфта відчувають мешканці четвертого під’їзду у будинку №10 на вул. Київській. Чим вище ліфт піднімається, тим більше вібрує його верхня частина. Це супроводжується гучним звуком. Як стверджує мешканка дев’ятого поверху пані Валентина, так шумно ліфт їздить давно. — Раніше було гірше — десь на рівні п’ятого-шостого поверху ліфт починав дрижати і голосно гудіти, — пригадує жінка. — Складалося враження, що коли він зараз не впаде, то щонайменше застрягне. Ми вже знали, що першими словами гостей, коли ми відчинимо їм двері, будуть: “Ну у вас і ліфт! Думали, що застрягнемо...” Згодом ліфт таки змастили. Тепер він їздить не так шумно, та натомість мешканці під’їзду почали чути рух якогось проводу на даху кабіни ліфта. — Здавалося, що є якась серйозна несправність і тому в ліфті їзити було небезпечно, — пригадує пані Валентина. — Коли кабіна сягала верхніх поверхів, її починало все більше і більше трусити. Хіба ж справедливо, що за такий екстрім ми мусимо платити стільки ж, скільки й ті, хто їде в своїх ліфтах без ляку? Тоді мешканці під’їзду звернулися до аварійної служби, і тепер руху проводу вже не чути. Проте ліфт все ще сильно тремтить на верхніх поверхах. У вихідні “жертв” більше Схожа ситуація склалася й у четвертому під’їзді будинку №5, що на вулиці Пушкіна. Уже близько трьох місяців його мешканці остерігаються їздити у ліфті. — Кожен тиждень там застрягають люди, — каже пані Галина, яка живе у цьому під’їзді. — Я сама застрягла двічі, тому зараз намагаюся ходити пішки. За словами жінки, піднімаючись угору, ліфт дуже скрипить, а ще лякає своїх пасажирів, бо видає звуки, схожі на вибух. Особливо часто ліфт стає “пасткою” у вихідні, коли люди більше прогулюються і користуються ліфтом. У ПП “Люкс”, яке обслуговує будинок, запречили існування проблеми. Нас запевнили, що ліфт працює так, як і інші. Але пообіцяли, що обов’яково проконтролюють його роботу. Деталь за свої кошти Мешканці п’ятого під’їзду будинку №6, що на Лепкого, зробили свій ліфт безпечним власними силами. Два роки тому в ліфті частенько застрягали люди. — Ліфтери, які приходили “визволяти” людей, тільки казали, що немає деталей, щоб якісно відремонтувати ліфт, — пригадує мешканка шостого під’їзду, яка не захотіла назватися. Тоді мешканці вирішили купити потрібну деталь за власні кошти. Майстер, який приходив, сказав, що з квартири потрібно сплатити близько 15 гривень на спеціальне реле замість старого, яке постійно ламалось. Люди купили реле, а майстер встановив його наступного дня. Відтоді ліфт, за словами мешканців, ламається дуже рідко. Загинула в ліфті Кілька років тому в Тернополі стався випадок, про який пам’ятають і досі. Головний бухгалтер станції переливання крові прийшла в обласне управління здоров’я, розташоване на шостому поверсі будівлі облдержадміністрації. Завершивши всі справи, жінка підійшла до ліфта, щоб їхати донизу. Коли двері відчинилися, вона не зауважила, що кабінки немає. Утім, як з’ясувалося згодом, ліфт просто зупинився метрів на два вище, ніж слід. Підлога кабіни виявилася якраз на рівні голови жінки. Не відчувши під ногами опори, вона інстинктивно схопилася руками за край підлоги, але не втрималась... Жінка впала на гальмівні пружини ліфта. Врятувати її життя так і не вдалося. Прокуратура міста розпочала перевірку, але не виявила ознак складу злочину. Кримінальну справу за цим фактом не порушили. Більшість тернополян, незважаючи на свої страхи, таки користуються ліфтами. Адже ліфти суттєво полегшують нам життя. Та хоча у тернопільських багатоповерхівках вони виглядають не зовсім привабливими і мало придатними для їзди, статистика свідчить, що їздити ними таки безпечно. У будь-якому разі, користуючись ліфтами, потрібно бути пильними. Старий ліфт замінили на зручніший Ліфти, двері яких “пасажири” мали відчиняти і зачиняти самі, існували в Тернополі ще донедавна. Два таких ліфта були у п’ятиповерховому будинку №2 на вул. Чорновола. Проте, як пригадує мешканка цього будинку Ольга Йосипівна, ліфт у їхньому під’їзді почав ламатися все частіше і сім чи вісім років тому його змінили на новий. — Старий ліфт був не дуже зручний, — каже жінка. — Нерідко хтось та й забував зачинити за собою двері або ж зачиняв їх нещільно. Тоді доводилося “шукати” ліфт на поверхах, щоб зачинити його. Тільки після цього можна було їхати. Будинок №2 на вул. Чорновола збудували ще у 1950-х роках. Тоді тут оселилися представники влади. Тому, за припущенням пані Ольги, у п’ятиповерховому будинку й встановили ліфт. А ще казали, що сходи в будинку такі, що після того, як піднімешся на п’ятий поверх, стомлюєшся так, наче вийшов на сьомий. Тому, стверджували, у такому будинку ліфт просто необхідний. Від старого ліфта в будинку і дотепер збереглися відкриті шахти — тобто за рухом кабінки можна простежити через сітку, що проходить крізь усі поверхи. Новий ліфт зараз майже не ламається. Та навіть якщо таке трапляється, то, як каже пані Ольга, її сини вже самі навчилися все ремонтувати. Викликати ліфтерів зазвичай немає потреби. “Завдяки конкуренції покращилася якість обслуговування...” Вячеслав Мокляк, начальник житлового відділу міської ради: — Найчастіша причина поломки ліфтів — недотримання правил користування ними і зношеність деталей. А це впливає на безпеку. Але сказати, що в Тернополі ліфтами користуватися небезпечно, я не можу. Адже в ліфтах, у яких закінчився гарантійний термін, ми проводимо капремонт. Щорічно на ремонт ліфтів виділяють з бюджету 300 тисяч гривень. За ці кошти ми плануємо відремонтувати ліфти, які встановлені ще до 1980 року. Якщо минулого року ми зробили капітальний ремонт 11 ліфтів, то цього ми плануємо відремонтувати не менше 15. Проте повністю вирішити проблему старих ліфтів не вдасться, адже щоб зробити капремонти в усіх ліфтах, де закінчився термін гарантії, нам потрібно 1,5–2 млн грн щорічно. Купити нові ліфти також нереально, адже один ліфт коштує близько 100 тис. грн. А щодо грошей, які люди сплачують за комунальні послуги, то витрати на купівлю чи капремонт ліфтів з цих сум не передбачені. Утім, останнім часом ситуація з обслуговуванням ліфтів значно покращилася. Цьому сприяло те, що замість монопольної колись організації СРБУ “Тернопільліфт” утворилось шість інших — на базі підприємств, які обслуговують будинки. І тепер завдяки конкуренції між цими підприємствами покращилася і якість обслуговування ліфтів. Найбільше аварій — на свята Ігор Борецький, електромеханік-ліфтер ПП “Люкс”: — Термін експлуатації кожного ліфта — 25-27 років. Більшість багатоповерхівок у Тернополі побудовані у 70-х, тому час від часу замінюємо старі ліфти на нові. Та навіть у старих ліфтах їздити відносно безпечно, якщо їх вчасно відремонтувати, поміняти запчастини. Міняємо їх тоді, коли вони ламаються, тобто залежно від потреби. Відтак часто буває, що хоч ліфт і старий, усі його деталі відносно нові. Небезпеки такий ліфт не становить. Ліфти найчастіше застрягають, коли в кабінку заходять багато людей. “Відмовляються” їхати ліфти й тоді, коли відключають електроенергію. В аварійних випадках ми тросами підтягуємо кабіну ліфта до вищого поверху, відчиняємо двері і визволяємо того, хто там сидить. До речі, якщо ліфт “розворушити” — навіть якщо немає електроенергії, — він піднімається доверху, а не падає вниз. Отже, підтягнути вверх його легше, аніж опустити донизу. Щодо статистики, то зазвичай в аварійну службу ліфтів звертається один чи двоє тернополян за добу. Втім, ця цифра збільшується під час свят. Особливо багато викликів на Новий Рік, тому хтось із наших чергових електромеханіків змушений відзначати це свято на роботі. Найпоширеніша причина “новорічних” аварій — компанія, вирушаючи до центральної ялинки, сідає у ліфт у повному складі. У ліфті з дитиною Владислав Газолишин, психолог психосоматичного центру: — Якщо дорослий застрягнув у ліфті з дитиною, найголовніше — не допустити паніки, істерики. Маю на увазі, якщо мама чи тато та їхня дитина психічно здорові, проблем у них у такому випадку бути не повинно. Треба просто пояснити дитині, що ви тут перебуваєте тимчасово, вигадати якусь історію. Найголовніше — говорити спокійним голосом і не вчиняти шуму, аби дитина не злякалася. Але є люди, які не люблять закритого простору і через те бояться їздити в ліфтах. Коли ж кабінка ліфта ще й чомусь зупиняється, буває, що починається істерика, іншими словами — панічна атака. Тоді варто зробити спеціальну вправу, яка заспокоює. Потрібно, рахуючи, певний час глибоко вдихати повітря. Непарне число — видих, парне — вдих. Видихи повинні бути довшими за вдихи. Завдяки цій вправі в легенях збільшується кількість вуглекислого газу, а кисню — зменшується. Це називається гіпервентиляцією і дуже розслаблює. Зазвичай вже після 50 таких вдихів-видихів людина заспокоюється. А щоб примусити дихати так дитину, можна вигадати якусь гру на тему дихання.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.