Мама тернополянок Нелі та Світлани зі своїх 45 років життя вже майже 20 є коханкою одружених заможних чоловіків
Кар’єру свого чоловіка Марта “побудувала” власним тілом. Вискочивши заміж у 17 років, вона не встигла як слід подівувати і з хлопцями нагулятися. З Вадимом зналися ще зі школи. З ним вперше розділила не лише платонічне, а й фізичне кохання. Ночі любощів не зникли безслідно — ледь закінчивши школу, Марта народила свою першу доньку. А за купою пелюшок на молоду жінку чекала довга “кар’єра” коханки.
На своєму весіллі тернополянка Світлана по черзі запрошувала батьків поблагословити її, бо мама прийшла з коханцем, а тато — зі своєю новою пасією, яка була майже ровесницею Світлани. А ще 20 років тому це була нормальна щаслива сім’я, де підростали двоє красивих дівчаток. Тоді батько працював шофером у колгоспі, а мама — обліковцем у конторі. Складали копійчину до копійчини, бо саме розпочали будувати нову простору хату. Тішилися доньками, такими ж красивими, як мама, і працьовитими, як тато.Гарна врода і раннє заміжжя, мабуть, якось негативно вплинули на Мартину долю. На молоду жінку часто задивлялися чоловіки, а їй так подобалася їхня увага. До того ж вона любила пожартувати й пофліртувати. А згодом і коханці з’явилися.Зрадила з вигодою для себе Коли Неля і Світлана пішли у школу, Марта влаштувалася на роботу у сільську контору. За той час, що провела у декретній відпустці, виховуючи двох доньок, молода жінка встигла заочно закінчити інститут і здобути спеціальність бухгалтера. Чоловік працював у колгоспі, а вдома по господарству поралася ще нестара свекруха. На той час вони жили у невеликій хаті. А оскільки сім’я збільшилася, то вирішили й житлову площу розширити, звівши будинок своєї мрії з великими кімнатами, кухнею, підвалом та усіма зручностями.Марта пішла на роботу, щоб допомогти чоловікові здійснити задумане. Влітку заклали фундамент, а на весну і стіни звели, а там і дах зробили. Перша тріщина у подружніх стосунках з’явилася, коли в новій хаті розпочали оздоблювальні роботи.Усі Мартині співробітники знали, що в неї вдома триває будова, тому пробачали їй часті спізнення на роботу. А от відпрошуватися і брати відгули доводилося у голови колгоспу. Спочатку він відпускав Марту без зайвих питань, а от згодом їй довелося “відпрацьовувати” свої відгули.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
Anonymous
Anonymous
Anonymous
Anonymous