Як агітують та голосують у світі
Виборчі системи європейських країн багато у чому схожі на українську. Водночас демонструють немало суттєвих відмінностей у процесі агітації та волевиявлення, які не вкладаються в голові пересічного українця. Тернополяни мали змогу на власні очі пересвідчитись у всіх позитивах виборчих систем розвинутих країн – Швеції, Канади та Німеччини.
Бюлетені в ОВК – на велосипеді
Тернополянка Анастасія Шимчук була вражена тим, як агітують і обирають у прогресивній соціалістичній Швеції. Дівчина поїхала туди разом із колегами спостерігати за виборчим процесом, аби навчитися всього найкращого і впроваджувати це на Батьківщині.
- У нашій країні – зовсім інший підхід до голосування. Там це надзвичайно важливо. Явка виборців – чи не найвища у Європі. Зокрема, на останніх парламентських виборах явка становила близько 83%. А все тому, що для шведів право проголосувати є пріоритетним і важливішим за усі бюрократичні процедури. – розповідає дівчина.
Висока явка - ще й тому, що шведи мають цілий тиждень на те, аби віддати свій голос. Причому, зробити це вони можуть на будь-якій дільниці. Просто у цей передвиборчий тиждень їхній голос врахують, запечатають у конверт і перешлють на дільницю, де приписаний виборець. Якщо він передумає – і змінить свою думку, то може у день виборів проголосувати ще раз. Попередній голос тоді анулюється.
Віддати голос можна будь-як. Якщо забув паспорт – достатньо, аби на дільниці був ваш сусід чи знайомий, який готовий буде підтвердити, що знає вас і вписати свої паспортні дані у графу навпроти вашого прізвища. Можна голосувати вдома. Але треба, аби двоє людей розписались на вашому конверті з бюлетенем. Перший - який підтвердить, що ви самі голосували, другий – який віднесе ваш конверт на дільницю.
- Коли ми слухали про це – постійно дивувались, і розпитували шведів, чи немає зловживань і фальсифікацій, - каже Анастасія. –А вони лише дивились на нас здивовано і запитували "А навіщо фальсифікувати? Треба вірити людям!"
До слова, у Швеції скриньку із підрахованими голосами у окружну виборчу комісію везуть на велосипеді. Це робить один із членів комісії – той, хто має більше часу. А з огляду на те, що на виборчих дільницях часто працює дві людини, один вкидає бюлетені (бо це робить не виборець, а лише член комісії), інший – видає бюлетені і роз'яснює процедуру, то відвезти бюлетені можна і… усією комісією.
Євродепутати агітують на вулицях.
Анастасія Шимчук пробула у Швеції п'ять днів. Тож встигла прослідкувати і за тим, як тут агітують,і за тим, як голосують. Відвідала столицю – Стокгольм і Упсалу. Система агітації там теж дещо інша.
- Шведи, як і ми, теж чудово розуміють, що найкращий спосіб достукатись до виборця – телевізор. Але у них значно легший, доступніший і рівномірніший доступ до представлення на телебаченні. – ділиться враженнями тернополянка. – Однак у них зовсім інший формат присутності на ТВ – не рекламні ролики, а дебати. На цілком конкретні теми. Зокрема, ми почули бесіду про кількість обов’язкових місяців відпустки для чоловіка при народженні дитини.
Взагалі шведські депутати простіші смертні, ніж наші. Зокрема Анастасія зустріла на вулиці Карла Більдта з дружиною, які агітували за свою партію, роздавали листівки і мило спілкувались із перехожими. Анастасія каже, що їхні агітатори готові до дискусій і з радістю спілкуються із виборцями у пересувних агітаційних будиночках.
А ще кандидати у депутати охоче між собою дебатують – як публічно, так і через статті в газетах. І практично без чорного піару.
- Дивно бачити, що в них немає політичних бігбордів – зауважує Анастасія. – Є лише невеликі плакати, стійки, які розвішують і розставляють у відповідних місцях. Тобто, коли агітація завершена – усе прибирається швидко і безболісно. І не треба відшкрябувати від парканів наліпки, збирати гори паперового сміття з обличчями кандидатів.
Можна проголосувати поштою
Здивованою особливостями виборів у Німеччині була і тернополянка Світлана Чернецька, яка допомагала організовувати виборчу кампанію свого друга на виборах до сенату у Гамбурзі.
- Все вирішують особисті зустрічі – каже вона. – Ніякі важливі люди не можуть бути важливими настільки, щоб не агітувати за себе власноруч. Тож наш кандидат роздавав під магазинами листівки і відповідав на усі питання.
Важливо, що кандидат не намагається зловити голоси усіх потрішки, а працює чітко на свою цільову аудиторію, портрет середньостатистичних представників якої прописується наперед.
- Наш Ніко – російського походження, тож "фішкою" його кампанії була робота із російськомовним населенням. Ми організовували вечірки для російськомовних, культурні заходи, дискотеки, зустрічі з бувалими сенаторами – і там, у неформальній обстановці розповідали про Ніко. – каже Світлана. – Говорили про нього у російських магазинах, перед виставами російських артистів-гастролерів, у школах для переселенців.
Хоча партія Ніко на виборах програла, але він вдало спрацював з виборцями і беззаперечно переміг. Сьогодні він уже 4 роки як працює у Гамбурзькому сенаті. Враховуючи, скільки встиг зробити для земляків, напевно стане депутатом знову.
Значну частину голосів він здобув завдяки голосуванню по пошті – зручному для німців способі. Суть його у тому, що люди записуються наперед, що хочуть голосувати по пошті. Їм присилають конверт з документами, бюлетенем і ще одним конвертом. Виборець голосує, вкладає бюлетень з індивідуальним номером у конверт – і надсилає на дільницю. Звісно, це треба зробити наперед, аби лист знайшов адресата до завершення голосування.
- А ще є можливість голосувати за довіреністю, – розповідає переселенець з Молдови Леонід Горенбух, який живе у Гамбурзі вже давно. – Завіряти її нотаріально не треба. І вказувати, чому за вас голосує інша людина, теж не треба. Але система у нас продумана – тут не сфальсифікуєш нічого.
Голосують за справи, а не гасла
З особливостями канадського волевиявлення та агітації познайомилась і тернополянка Наталія Гаєвська, яка зараз мешкає у Торонто. Там саме зараз триває активна кампанія виборів до муніципалітету, а також виборів мера.
Агітація суттєво відрізняється від української тим, що не заснована на популістських гаслах, а на реальних досягненнях кандидатів.
- Ми кожні три місяці отримували звіт від свого депутата про реальні кроки та досягнення, – розповідає Наталія Гаєвська. – Зараз в ході агітації ми чуємо звіти про зроблене і конкретні пропозиції про плани і вектори змін у конкретних сферах. Причому, у конкретних районах міста. Загальних заяв мінімум.
Чорного піару практично немає, наголошує пана Наталія. Хіба одна кандидатка порівняла свої переваги з іншими кандидатами, далеко не на користь останніх.
Спосіб достукатись до виборця – це невеличкі таблички, агітаційні матеріали у листівках, а також теледебати, що є ідеальною формою самопрезентації кандидата.
- Один із кандидатів в районі, де ми проживаємо, запропонував детальний план покращення благоустрою з врахуванням всіх особливостей потреб людей, що його населяють, таких як розвинута мережа дитмайданчиків, цілодобові магазини та центр для людей похилого віку. Тобто, основний підхід можна сформулювати як – зробити реальні гарантовані покращення для району, в якому балотується кандидат до муніципалітету, – наголошує пані Наталія. – І ніяких десятків бігбордів та популістських шоу, як в Україні. Якщо чесно, то ніхто б не зрозумів політика, який таким чином піариться, а не пропонує реальних результатів своїх досягнень.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
Сьогодні у Тернополі
Найчастіше
Ваші відгуки про послуги у Тернополі
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер
