У бібліотеці для дорослих № 4 – виставка рукотворів

Ознайомитися та помилуватися вишивкою, прикрасами та іншими цікавими рукотворами вишивальниць Школи борщівської народної сорочки з Тернополя та Львова до кінця травня можна в Етно-центрі Тернопільської бібліотеки для дорослих № 4, що на бульв. Д. Галицького. Вхід вільний. Бібліотека працює усі дні, крім суботи, з 10.00 до 18.00.

Експозицію «Мати мене научила», присвячену Дню Матері, відкрили 10 травня. Усі, хто завітав в Етно-центр мали змогу не лише побачити чоловічі, жіночі, дитячі сорочки, вишиті в різних техніках, а також картини, вишиті хрестиком і бісером, рушники, обруси, писанки, вироби, виваляні з вовни, прикраси з бісеру, ляльки-мотанки, різні обереги тощо.

Відкриваючи виставку, одна з організаторів Школи борщівської народної сорочки, вишивальниця Майя Юркевич, розказала присутнім притчу про доброго ангела, якого Господь подарував кожній дитині – маму.

- Цю виставку ми присвячуємо матері тому, що саме з неї починається наше життя, саме вона закладає в нас найдорожчі цінності, саме їй ми завдячуємо першим своїм крокам і успіхам, – зазначила Майя Юркевич. – Мати – це наша натхненниця, наша берегиня, це жінка, яка творить чудеса. Адже її любов і молитва можуть підняти з дна моря.

Привітати своїх мам, а також усіх матерів зі святом, прийшли учні Тернопільської музичної школи № 2 ім. Михайла Вербицького – Анастасія Козак (пісня «Молитва»), Олена Капляр (пісня гурту «Скрябін» «Мам»), Катерина Бабійчук (пісня «Нехай квітує Україна»), Тарас Бордюх (зіграв на гітарі пісню «Рідна мати моя» і композицію «Шаро»).

Здавна на щастя, на долю мати дарувала своїй дитині вишитий рушник. Тому доречним доповненням віночка привітань став вірш «Мамин рушник», який прочитала одна із засновниць Школи борщівської народної сорочки, вишивальниця Вікторія Кривоніс разом із своєю донечкою Даринкою.

Кілька своїх віршів про матір, а також поезії улюблених поетів запропонувала до уваги присутніх голова тернопільської «Просвіти» Дарія Чубата.

- Я дякую всім, хто приніс свої роботи на цю виставку, вони просто прекрасні, – сказала Вікторія Кривоніс. – Дякую тим, хто продовжує з нами навчатися, дякую бібліотеці. Щиро вірю, що це наша перша, але не остання виставка. Попереду будуть ще і збірні, і персональні виставки.