Порушення однакові, а покарання – різні

Для того, щоб українська економіка успішно розвивалась, потрібні зрозумілі правила гри. Це стосується як українських компаній, так і потенційних інвесторів і міжнародних компаній, які хочуть і можуть зайти на ринок України та позитивно вплинути на нашу економіку.

Щоб усі грали чесно, як і в спорті, потрібен справедливий і компетентний суддя. Його роль виконує Антимонопольний комітет України. Ось тільки біда – дуже багато претензій до цього судді, багато сумнівів у чесності його рішень. Щоб їх не було і в економіці всі грали за правилами, активно лобіюють зміни до антимонопольного законодавства, які мали б сприяти розвитку конкуренції й економіки країни.

Три основні зміни

Антимонопольний комітет – така собі окрема республіка, про діяльність якої мало хто знає і вплинути на яку теж мало хто може. Антимонопольний комітет (далі АМКУ) має завдання сприяти розвитку конкуренції, не давати монополістам нахабніти, а звичайним дрібним та середнім бізнесменам - порушувати законодавство. Робить це АМКУ завдяки періодичному моніторингу ситуації в економіці і впливає на порушників через штрафи та зауваження.

Проте претензій до його роботи є чимало. Та й методи роботи не завжди прозорі і не відповідають європейським стандартам, кажуть аналітики Інформаційної кампанії «Сильніші разом!». 

Основні зміни – стосуються методики нарахування штрафів. Тут є два аспекти. Перший – прописати чітко всі умови, за яке порушення що можна отримати, аби не було зловживань і сумнівних ситуацій, коли за однакові порушення одних лише сварять, а іншим виписують максимально можливий штраф. Бо це і нечесно, і наштовхує на підозри щодо корупційної домовленості. Другий – штрафувати лише за ту діяльність, де є порушення. Адже АМКУ виписує штрафи в розмірі 1-10% від доходу за минулий рік. При цьому не враховані ні пом’якшуючі обставини у вигляді явки з повинною (наприклад, при тендерних змовах), ні обтяжуючі обставини (наприклад, злісне повторення того ж порушення), ні те, що з цього порушення могли отримати прибуток 2000, а загального доходу – 200 тисяч (тож є ризик, що, штрафуючи від всієї суми прибутку, а не лише від суми прибутку від сфери з порушенням, можна покарати підприємця занадто, що не дуже позитивно позначиться на його бізнесовому ентузіазмі і конкуренції).

Ще одна проблема – неможливість оскаржити розмір штрафу у суді. Сам факт його призначення оскаржити можна, але от розмір – ні. Тож якщо після довгої тяганини суд усе таки визначить, що порушення було, то платити доведеться стільки, скільки сказали в АМКУ. А це дозволяє ставити не завжди обґрунтовано високі суми штрафів, що теж може сприяти корупції.

Фото 1 з 2

Previous Next

1. 
2. 

Previous Next

Потрібна методика нарахування

У Тернопільському територіальному відділенні Антимонопольного комітету України до перспективи законодавчих змін ставляться досить стримано. Деякі зміни заступник голови відділення Надія Чорномаз вважає перспективними, як-от формування єдиної методики розрахунку штрафів.

- Мені, як державному службовцю, факт наявності чіткої інструкції, чітко визначеної методики прорахунку штрафів дуже полегшує життя, – каже Надія Чорномаз. – Це для мене позитивна зміна. Але у всіх пропонованих змінах нові методики передбачають дуже великі розміри штрафів, що боляче вдарить по підприємцях. А ми ж є органом, який має сприяти розвитку конкуренції, а не ускладнювати діяльність суб’єктів господарювання. Адже після непосильно великих штрафів підприємство, імовірно, покидатиме ринок, тобто конкуренція обмежиться.

Щодо пропонованих змін, аби підприємства штрафували лише з частки доходу, який отримали завдяки порушенню, а не на всю суму прибутку від усієї діяльності, то тут представниця АМКУ висловила сумнів. Мовляв, і розмежувати ці прибутки не завжди можливо, і загальна структура роботи не дуже зміниться. Тому й залишиться все, як було.  Тож у те, що ці зміни будуть справді відчутними, на місцевому рівні вірять мало.

Певний скепсис викликає і потенційна змога господарського суду переглядати розміри штрафів, накладених АМКУ.

- Я не стверджую, що в Антимонопольному комітеті немає корупції. Але важко порівняти цю корупцію із тим, що діється у нашій системі судочинства, - каже пані Чорномаз. – Тож якщо суди зможуть впливати на розміри штрафів, лиш уявіть, які можуть бути зловживання і зручні судові рішення.

А оскаржити рішення Антимонопольного комітету можна і тепер. Це, зокрема, робить підприємство «Тернопільміськгаз». Для цього підприємства, як і для багатьох інших підприємств природних монополій (газ, вода, електрика), Антимонопольний комітет виписує штрафи за різні порушення із завидною регулярністю. Це типова ситуація для всіх регіонів України, адже коли ти монополіст, важко втриматись від спокуси скористатись своїм позаконкурентним становищем. Тож і штрафують регулярно за різного типу неправомірні вимоги до споживачів – то за власний кошт щось встановити, то реконструювати, то оплатити у надмірному обсязі без пояснень.

Рекомендації чи штраф

Однак Антимонопольний комітет не лише виписує квитанції на оплату штрафів. У їхньому арсеналі є ще й такий пункт, як рекомендації.

Рекомендації, як зазначає пані Чорномаз, застосовують тоді, коли порушення незначне, не завдало великої шкоди чи збитків суспільству і не має суттєвого впливу на конкуренцію. Якщо ж порушення істотне або його здійснюють не вперше, або воно загрожує конкуренції, або рекомендації АМКУ вже були висловлені і проігноровані, то варто очікувати штрафу.

Однак як у всеукраїнській практиці, так і у нашій регіональній, тернопільській, трапляються ситуації, коли за аналогічне порушення одним лише радять усунути його, а іншим - виписують чималу суму покарання. Ось, зокрема, така ситуація із ковбасними виробами на Тернопіллі. 12 листопада 2012 року ПП «Масар-Агро» оштрафували на 68000 гривень. Причина – обман споживачів і неправильне маркування. А у серпні 2013 року ФОП Мацик Р. М., який теж займається реалізацією ковбасних виробів і попався на тому ж порушенні, відбувся лише побажанням припинити дезінформувати споживачів. Порушення однакові, а от ціна порушення суттєво різниться.

- Причин того, що покарання різне, є декілька, - пояснює пані Чорномаз. – Передусім, це масштаб підприємств. «Масар-Агро» - велике підприємство зі значним охопленням ринку, обсяг реалізації його товарів складав понад 30 мільйонів гривень. А ФОП Мацик мав у той час оборот від сили на 60 тисяч. Ну як його ще й штрафувати? Та й між порушеннями минуло півроку. Ми, напевно, на той момент уже отримали рекомендації щодо врахування економічної ситуації в Україні, адже підприємці на всіх рівнях активно почали скаржитись на штрафи АМКУ і що їм не дають працювати. Тож нас орієнтували на те, аби давати конкуренції розвиватись і обирати штраф лише як крайній захід, по можливості обходитись рекомендаціями.

Зрештою, як доводять українські реалії, вдосконалення антимонопольного законодавства – справа неминуча. Адже інакше нам і економічних проблем не вирішити, і здорової конкуренції не створити, і корупції не подолати. Радує лише те, що ми уже на шляху до змін.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.