Дуже дивний кошмар наснився мені сьогодні. Роблю собі селфі у дзеркалі, потім переглядаю їх - а там за мною якийсь привидодядько в циліндрі. І починаю видаляти ті фото... Подумати тільки, мерзота яка - селфі та ще й з невихованим типом, який не знає, що шапку в хаті знімати треба.
Дядько в циліндрі, мабуть, прийшов до мене після сеансу жахливчикотерапії на вихідних. Дивилась "Дракулу" 1931 року. Шедевр. Страшилкою назвати важко, але цей Дракула - у нього віриш. Магнетичні очі, бліда шкіра, білий жилет і чорний-чорний плащ. Голос із пекла справжнього театрального актора. Вампір во плоті. Але пухнастий кажанчик, який періодично з'являється у кадрі... така мила домашня тварючка, не лякає зовсім. Зате яка естетика - жодного слизу, літрів крові та відірваних органів. Він просто схиляється над жертвою. І її вже не врятувати. Бравіссімо! Сучасного Дракулу роблять кровожернішим і страшнішим, але таким бездушним. І в кожному рімейку він втрачає за рахунок комп'ютерної графіки та інших дорогих прибамбасів. А часом достатньо тільки таланту, щоб дивитись знову і знову... навіть через 80 років.
"Дракули" виявилось мало. Вирішила подивитись перший український жахливчик, який мав великі проблеми з фінансуванням, але торік все ж вийшов на екрани. Я про "Синевир". Це справді жах. Але страшно не буде. Сюжет утік так далеко, що краса Карпат не рятує. Гра акторів неприродна, і одяг щойно з магазину в поході... Все не так. Песиголовці неестетичні і нестрашні. Апофеоз спіткав мене на початку - двоє малих гуцулят йдуть на озеро рибалити. І... говорять російською. Страшна тактична помилка. Потім весь фільм уявляла, як справжні автентичні гуцули з топірцями за цю дрібничку закопують режисера, а разом з ним усю знімальну групу. Десь так далеко в горах, що ніхто не знайде ніколи. Звучать трембіти. Титри.
На "Дзеркала" і "Жінку в чорному" удруге не зважусь - страшно... Перший ми дивились з котом. Кіт мужньо проспав увесь фільм. На "Жінку в чорному" вирушила до кінотеатру. Потім верталась додому у порожній маршрутці і тремтіла всю дорогу. Оце я розумію - терапія. Ш-ш-шокова.
Друг тут порадив "Екзорциста"... Фільм, який входить в топ-25 стрічок найзгубніших для психіки. Класика жахожанру зразка 1977 року. Що ж мені після цього снитиметься? Почекаємо вихідних. Таке можна дивитись тільки вдень.
