Я не втомлююся дивуватися тому, які різні люди мене оточують. Часто їхня поведінка мене засмучує, але дуже часто тішить і навіть приємно дивує. Часто для того аби подарувати комусь позитивний настрій потрібно зовсім небагато.
Недавно в магазині продавець порадила мені попросити в когось з покупців картку знижок, бо на обраний мною товар по картці діє знижка. Сказати, що моєму здивуванню не було меж, то не сказати нічого.
А ось ситуація в маршрутці під час дороги на роботу. Ранок, на вулиці слякоть і сіро, маршрутка переповнена сонними людьми і справляє враження безпросвітної безнадії. Невесело коротше. В кінці маршрутки в когось голосно грає музика. Я особисто терпіти не можу, коли хтось мені нав’язує свої музичні смаки і вважаю навушники одним з кращих винаходів людства. От і тут вже починала злитися, поки не зрозуміла в чому суть – жінка сиділа в навушниках і ввімкнула радіо, але щось пішло не по плану і як наслідок музика лунала на весь салон маршрутки, але вона про це ні сном ні духом – сидить і переключає радіостанції в пошуках відповідної пісні. І всі в своїй надмірній толерантності мовчать і не вказують на її невеличку оплошність. Я теж не сказала, бо було реально круто спостерігати за цією ситуацією. І настрій відразу з’явився.
А як приємно бачити старе подружжя, яке йде навпроти тебе, тримаючись за руки. В той день на вулиці було слизько і зябко і можливо вони трималися просто аби не впасти, але така взаємо підтримка це теж дуже мило.
А ще мене не перестають дивувати люди, які люблять свою роботу і я так радію, що в моєму оточенні все більше таких людей. Щаслива, що життя мене звело з фотографом Оксаною Романів (https://www.facebook.com/ksuha.romaniv?fref=ts), яка не перестає мене дивувати. Не так багато людей, настільки захоплених своєю роботою. Часто Оксану потрібно зупиняти, бо вона може працювати до ранку, там де домовлялися про фотосесію на 1 годину. В наш меркантильний світ це розчулює і дуже надихає. Я твердо переконана, що саме такі люди – майбутнє нашої держави.
Є звісно є і інші люди: таксисти, які спеціально їдуть повільно і дальшими дорогами, хами, перукарі, які роблять тебе на 20 років старшими своїми укладками, сраколизи і тд, але перед святами хочеться говорити про інших, про тих, які варті того аби про них говорити.
Насамкінець хочу сказати, що всі ми періодично буваємо і хорошими і не дуже. Бо і чемні люди можуть зробити оплошність і наступити комусь на ногу, бути злими і нахамити на автоматі. Абсолютного зла і добра дуже мало, просто інколи треба не полінитися і докласти зусилля аби бути кращими і хоч трохи полегшити комусь життя.
Щасливого Нового року і веселого Різдва!!! Бажаю по більше позитивних людей навколо.