"У свої три він мріє просто бачити": треба кошти на операцію для Дмитрика. У мами - ні родичів, ні житла

Наталія БУРЛАКУ

У трирічного Дмитрика – посттравматична катаракта правого ока. Тому на нього хлопчик не бачить. Хоч маленький, але він так хоче роздивлятися все навкруги. Мама хлопчика виросла у дитбудинку та не має змоги самостійно оплатити лікування. Вони навіть жити не мають де. Допоможіть.

На День Святого Миколая кожен очікує на особливий подарунок, небайдужі тернополяни просять зцілення для трирічного Дмитрика. Хлопчик втратив зір на одному оці, але його можуть повернути. Треба лише провести операцію. Дитину виховує одна мама, і та виросла у дитячому будинку. Без будь-якої підтримки вона намагалася забезпечити хоч якісь умови для сина. Але зараз сама не впорається. Потрібна допомога кожного з нас.

До збору коштів долучилася церква

- Він маленький, але дуже розумний. У нього ще все життя попереду. Це ж дитина, вона так хоче бачити світ, роздивлятися все навкруги, ловити сонячні промені та просто розглядати кольори на машинках. А Дмитрик не може це робити повноцінно. Одне око червоне, є набряк. Терміново потрібна операція, - розповідає отець Володимир із храму ікони Божої Матері “Скоропослушниця”.

За словами священника, мама хлопчика – Оксана прийшла в церкву помолитися. Потім розповіла свою історію. Прихожани та священники пройнялися нелегким шляхом 24-річної жінки.

Відео дня

- Вона – вихованка Бережанського дитячого будинку. У церкву недавно почала ходити, захотіла охреститися, - розповідає отець. – Почувши її історію, ми висловили співчуття та співпереживання. Виявилося, що вона не має постійного місця проживання. Раніше жила в гуртожитку, то в монастирі, то добрі люди їй допомагали. З малою дитиною на руках, помочі чекати нема звідки. Вона одна на світі. Ні друзів, ні родини. Щоб якось вижити, жінці доводилося просити милостиню. Ми запропонували їй тимчасовий варіант житла. Вона жила вдома у прихожан храму, ми допомагали їй з одягом та взуттям. Та найбільше нас вразила доля маленького хлопчика. Ми дізналися про те, що він нібито впав на машинку і травмував око. Як розповіла Оксана, спочатку медики запідозрили у дитини пухлину мозку, але, на щастя, діагноз не підтвердився. У виписці йдеться про посттравматичні пошкодження рогівки. Що стало причиною недуги, ми точно не знаємо. Але дитя треба рятувати.

Церква взялася за збір коштів на лікування малюка. Також погодилися супроводжувати Дмитрика на лікування до Києва.

Нема де жити мамі з дитиною

24 грудня Дмитрикові мають провести операцію на правому оці. Про це є попередня домовленість із національною дитячою спеціалізованою лікарнею МОЗ України "Охматдит", розповідає директор Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Тернопільської ОДА Володимир Завіша. Але дата ще точно не узгоджена.

Хлопчик потрапив у реабілітаційний центр, оскільки мама не має житла з відповідними умовами для проживання дитини. Тому хлопчик тимчасово проживає у реабілітаційному центрі.

- Мама відвідує його та намагається знайти постійну роботу, соціальні служби, які супроводжують молоду жінку, мають допомогти із працевлаштуванням та забезпеченням житлом. Тим часом вона, опинившись у скрутному становищі, просить дорогу у небайдужих, - каже пан Завіша.

Мама хлопчика, пригадує директор, і сама в дитинстві якийсь час проживала у їхньому реабілітаційному центрі. Рідних у неї нема.

- Ми не можемо залишити її наодинці з бідою. Треба рятувати дитину. Чому в малюка з'явилася катаракта, то вже мають розбиратися лікарі чи навіть правоохоронці. А ми повинні зробити все, щоб надати малюку повну медичну допомогу, - говорить керівник закладу.

Наразі мама разом з дитиною поїхали до Києва. В "Охматдиті" вони мають пройти повне обстеження.

- У клініці погодилися взяти на себе всі витрати на операцію, за що ми їм вдячні, - каже Володимир Завіша. – Але витрати на переїзд, перебування дитини у лікувальному закладі потрібні. Сума, здається, невелика – 10 тисяч гривень. Але для цієї родини – дуже багато. Тому просимо усіх небайдужих допомогти врятувати око дитині.

"Хлопчик активний, розумний"

За два тижні перебування хлопчика у реабілітаційному центрі тут вже всі до нього звикли та полюбили. Кажуть, він дуже допитливий та розумний.

- Дмитрик активний, дружелюбний, швидко адаптувався у нашому колі. Діти його не ображають, навпаки – усі хочуть допомогти, - розповідає вихователька Оксана Низик. – Малюку все цікаво. Він часто запитує: "Що, чому, звідки?". На жаль, дитинство у нього важке. Так боляче дивитися на його червоне око, яке він постійно тре. Він говорить небагато, але каже, що хоче бачити все. Серце кров'ю обливається. Ми, дорослі, повинні допомогти Дмитрику.

На контакт із журналісткою хлопчик пішов без проблем. Грався корабликом, складав конструктор.

Із мамою Оксаною спокійно поговорити не вдалося. Телефон був не в зоні доступу, а коли вона вийшла на зв'язок, то сказала, що батарея розряджена. Але зауважила, що робить усе, щоб врятувати сина. До поїздки у Київ пробувала знайти хоч якусь роботу, аби зібрати кошти на лікування дитини.

- Ми впораємося, вірю, - зауважила вона.

Це лише початок історії з житті маленького Дмитрика, який не живе у розкоші та найбільше хоче просто бачити світ. Столичні медики обстежують дитину. Тим часом ми всі маємо змогу долучитися до збору коштів. Сума невелика, кожен із нас може зробити невеличкий подарунок Дмитрикові на День Святого Миколая – перерахувати гроші на лікування малечі.

Відмовившись від однієї кави на день, можна врятувати дитині життя.