За товари з-за кордону доведеться тепер платити

Тернополяни не в захваті від нової ініціативи чиновників, яка спустошить гаманці.

- Враження складається, що нас просто “законотворці” хочуть вижити з країни, обклавши податками зі всіх сторін, - каже тернополянин Ростислав, який часто їздить у Польщу за товаром. - Ніхто нас не питає чому ми їздимо за товаром у інші країни? Ніхто з чиновників не каже, скільки у нас відкрили заводів, скільки створили робочих місць, наскільки зросли реальні доходи громадян чи знизились ціни на продукти. А от новий податок аби витягти останню гривню з кишені у людей придумали.

Чоловік розповідає, що у сусідню країну їздить за товаром давно, все тому що продукти там в кілька разів дешевші, ніж в Україні, та й стандарти там європейські і їх там дотримуються. Чоловік купує не лише продукти, а й побутову техніку та одяг.

- Я часто по роботі буваю у Європі, - продовжує співрозмовник. - В мене є можливість недорого придбати, якісний товар у Європі, я лише не розумію, на основі чого я маю сплачувати додатковий податок державі. В мене робота офіційна, відповідно із зарплати податок вже сплачений, чого я маю знову маю віддавати гроші просто так? Абсурд!

До чого потрібно готуватися 

Дійсно, з 1 січня 2018 року відбулися зміни щодо оподаткування митними платежами товарів, що переміщуються через митний кордон, коментує доцент кафедри податків та фіскальної політики ТНЕУ  Тарас Маршалок. Зміни сьогодні широко обговорюють серед громадськості.

- Їдучи на закупи до ближнього зарубіжжя в сьогоднішніх умовах кожен із нас буде змушений перебувати на території такої країни не менше ніж 24 години, адже в іншому випадку нам прийдеться додатково сплатити митні платежі із суми, що перевищує 50 євро, або ж ввозити в Україну товарів, вартість яких є меншою ніж 50 євро, - зауважує науковець.

Саме норма «двадцяти чотирьох годин» і є каменем спотикання між громадськістю та державними фіскальними органами, наголошує пан Маршалок. 

- Для мене як науковця є незрозумілою така норма законодавства, перш за все остання є відсутньою в податкових законодавствах зарубіжних країн. Незрозумілим є також, яким чином вона може вплинути на зменшення рівня контрабанди, - продовжує співрозмовник. - Крім того такі зміни призведуть до необхідності кожному громадянину, який перетинає кордон задля вартісної покупки товарів зарезервувати для себе проживання, а це додаткові витрати.

На думку науковця, такі нові зміни можуть сприяти виникненню нових контрабандних схем та підкупів митників.

- Зазначенні зміни не стосуються осіб, які ввозять на територію України товари в супроводжуваному багажі чи ручній поклажі повітряним транспортом, тобто літаками, - коментує пан Маршалок. - В цьому випадку громадянин може ввозити товарів на суму до 1000 євро без сплати митних платежів. 

Позитивна сторони також є

Такі зміни мають також і позитивні сторони для громадян, які часто перетинають кордон задля купівлі товарів для власного вжитку, розповідає Тарас Маршалок. Зокрема, однозначно такі зміни вплинуть на контрабанду товарів із іноземних країн, унеможливлюють діяльність «човників», тобто осіб, які кожного дня, або ж і декілька разів на день перетинають кордон України переносячи на собі товари. Крім того, такі нововведення призведуть до рівних умов між продавцями легальних товарів та тих, які реалізують товар ввезений із використанням так званих «сірих схем».

- Що стосується оподаткування експрес-відправлень, міжнародних поштових відправлень, то такі зміни запрацюють з 1 січня 2019 року, адже на сьогоднішній день немає дієвого механізму обліку кількості пересилань, - коментує науковець. - Зокрема пропоновані зміни призведуть до обмеження кількості міжнародних пересилань на одну особу, чи одну адресу, до трьох посилок в місяць вартістю не більше ніж 150 євро кожна.

Такі зміни також зможуть обмежити ввезення великої кількості товарів, що в майбутньому реалізують на території України за заниженими цінами, та без сплати податкових платежів, додає науковець.

- Надіюся, введені зміни до податкового законодавства призведуть до зростання надходжень до Державного бюджету нашої країні, а це кошти, що спрямовуються на фінансування соціальних програм, стипендій, пенсій. А також призведуть до цивілізованих умов оподаткування та зниження рівня контрабанди. 

Що змінили законотворці

Про основні зміни в порядку безмитного ввезення та пересилання громадянами товарів на митну територію України, розповідають в Тернопільській митниці ДФС. Відтак, не оподатковуються податком на додану вартість операції з ввезення товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, фізичною особою, яка була відсутня в Україні більше ніж 24 години та яка в'їжджає в Україну не частіше одного разу протягом 72 годин.

- Мова йде про фактичні часові обмеження, в той час як  "безподатковий" вартісний поріг в 500 євро залишився без змін., - наголошують в прес-службі ДФС. - Крім того, не оподатковуватиметься ввезення товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 50 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, фізичною особою, яка була відсутня в Україні менше ніж 24 години або яка в'їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин.

Водночас, продовжують в ДФС, підлягають оподаткуванню податком на додану вартість операції із ввезення товарів сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 500 євро, при цьому базою оподаткування є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 500 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті.

- Також не підлягає оподаткуванню товари сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, але фізична особа, яка переміщує товар була відсутня в Україні менше ніж 24 години або в'їжджала в Україну частіше одного разу протягом 72 годин. Базою оподаткування у даному випадку є частина сумарної фактурної вартості таких товарів, що перевищує еквівалент 50 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті.

Моніторити норми дотримання часових обмежень, а у разі перевищення – здійснювати адміністрування ПДВ та ввізного мита посадові особи митниць Державної фіскальної служби будуть на виконання статті 374 Митного кодексу. Згідно із законодавством, Держприкордонслужба, яка здійснює паспортний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України, безпосередньо в процесі здійснення такого контролю має інформувати посадових осіб органів доходів і зборів про громадян, які в’їжджають в Україну частіше одного разу протягом однієї доби.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.