DiscoveRIA: Скалат – Меджибіж – Летичів

Замок у Скалаті звели в 1630 році, тоді він слугував оборонною спорудою, адже захищав містечко від небажаних гостей. За часів Хмельниччини замок сильно постраждав, тож у XVII столітті його новий власник Ян Фірлей відреставрував споруду, збудував усередині невеликий палац, який використовував як власне помешкання. А наприкінці XIX ст. реставрацію замку провів відомий на Галичині архітекторв Теодор-Мар'ян Тальовський. Саме з його легкої руки башти замку набули рис неоготики. Недалеко від пам'ятки він же спроектував та збудував костел для католицької громади містечка.

– Те, що не зруйнували століття, змінили дві Світові війни, – розповідає жителька Скалата пані Христина. – Бабуся розповідала, що після Другої світової тут узагалі були суцільні руїни. Але й це було не найгіршим. Бо у 1960 році, перед приїздом Миколи Хрущова, костел підірвали. Хоча руїни замку законсервували до кращих часів. А з 1990-х почали роботи над його відновленням. Костел також відбудували вже за незалежної України.

Далі вирушаємо на Хмельниччину. За 32 кілометри від обласного центру, дорогою на Вінницю, розташоване селище з цікавою назвою – Меджибіж. Воно постало між двома річками : Південним Бугом та його притокою Бужком – тобто, “межи Бугами”, звідси і назва.

– Заснований Меджибіж у 1126 році, – розповідає екскурсовод замку пан Ігор. – А це на рік раніше, аніж заснована Москва. Сам замок почали будувати у 1362 році. Оскільки місто наше лежало колись на так-званому “чорном ушляху”, то замок мав важливе оборонне значення: подекуди товщина стін сягає чотирьох метрів. Окрім трьох кутових веж, цікавою на території комплексу є невеличка церква Святого Миколая. Зараз вона на реконструкції, Зрештою, як і сам Меджибізький замок. Багато людей вважають, що найбільшим руйнуванням пам'ятка завдячує війнам, однак це не зовсім так: за часів Радянського Союзу частину її розібрало місцеве населення, щоб використати як будматеріали для домічвок та дорожнього покриття. Така ж доля чекала і на Троїцький костел 1600 року спорудження. У 1962 році за дозволом голови сільради його розтягли на будматеріали.

– Зараз від костелу залишилися лише хори та частина стін. Усередині ж ростуть дерева та кущі. Що приємно – сміття там майже немає. Тобто, поваги до сакральної споруди у місцевих жителів зараз більше, аніж у їх попередників.

Далі вирушаємо до Летичева. Замок у ньому почали будувати в тому ж таки 1362 році, як і меджибізьку твердиню. Перший замок був дерев'яним, однак в XVI столітті його перебудували в камені. До наших днів збереглися замкові стіни по всьому периметру та лише одна башта, яку помітно, якщо їхати трасою Хмельницький – Вінниця.

– У 1606 році на території замку збудували домініканський монастир, – розповідає екскурсовод Віталій. – Однак, після приєднання Летичева до Російської імперії в 1793 році, його закрили за наказом царя Миколи, бо він був неправославним. Летичів найвідоміший завдяки повстанню 1830-из років під проводом Устима Кармалюка. Сам народний герой похований у цьому містечку. У 1974 році біля залишків вежі замку йому поставили п'ятиметровий пам'ятник.

Після окупації міста нацистами в 1941-му в мурах замку влаштували концтабір для єврейського населення та інших полонених.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.