Амністія для деяких керівників? Чому Конституційний суд завадив роботі НАЗК (коментар юристів)

Нагадаємо, вчора, 29 жовтня, на сторінці НАЗК у мережі Facebook опублікували пост про те, що Конституційний суд України заблокував призначення керівних кадрів органів влади, закривши доступ до державних реєстрів. За цими реєстрами в НАЗК проводять спеціальну перевірку людей, без якої жоден керівник державного органу не може бути офіційно призначений на свою посаду.

КСУ фактично заблокував реалізацію результатів місцевих виборів. Оскільки призначення кандидатів обраних на посади, зокрема голів обласних, районних рад та їх заступників, можливе лише після проходження ними спецперевірок, йдеться в опублікованому пості.

Чим вмотивоване дане рішення та які наслідки матиме, ми поцікавилися у юристів

Андрій Русин

Щодо мотиву рішення Конституційного суду, щоб закрити ці перевірки, кримінальні провадження чи адміністративну відповідальність для тих керівників, кому це вигідно, для них це своєрідна амністія.  Думаю, що конституційний суд зробив це для когось, бо це політика.

Що стосується призначення депутатів і керівників органів місцевого самоврядування, думаю що Верховна рада прийме законопроєкт і все буде добре. До моменту вступу нових керівників органів на посаду, діють старі.

Чому так відбувається? Будь-який президент в Україні при вступі на свою посаду проводить судову реформу і кожного разу вони закручують та міняють. При тому одна гілка влади хоче впливати на другу, а та ще на одну.

Потрібно зробити систему противаг для того щоби одна гілка контролювала другу. Бо виходить, що одні приймають закони, а інші їх скасовують.

Не можна сказати, що рішення КСУ неконституційне. Скасувати його вони не можуть, адже воно є законним і поворотних дій не має. Тим не менш, воно прийняте під когось.

Ростислав Небельський

Всі вже дійшли до висновку, що рішення КСУ є недостатньо мотивованим, більше того, воно прийняте в умовах, коли певні судді мали конфлікт інтересів.

На даний час уряд розблокував можливість доступу до реєстру для НАЗК і в нього є інструментарій для того, щоб проводити спецперевірку. Якщо би сталося так, що уряд не прийняв би рішення про доступ до реєстру, тоді би почалися проблеми. В такому випадку потрібно було би очікувати, поки законодавчо не врегулюють це питання, для цього варто було б виокремлювати повноваження НАЗК, окремі повноваження над суддями.

Суть рішення Конституційного суду полягає в тому, що повноваження НАЗК могли зачепити незалежність судової влади.

В чому полягає перевірка від НАЗК?

Ростислав Небельський пояснив, що перевірка керівників державних органів від НАЗК полягає у тому, що насамперед з'ясовують арифметичну правильність заповнення декларації. Вони перевіряють чи збігаються всі цифри, які є в реєстрах, чи є майно реєстрах щодо конкретної особи та чи не має вона корупційних правопорушень.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №171, спеціальна перевірка проводиться у строк, що не перевищує 25 календарних днів з дати надання згоди на її проведення.

Раніше НАЗК також публікували повідомлення про те, що за рішенням КСУ вони закривають доступ до Реєстру декларацій.

Але вже 29 жовтня доступ до Єдиного державного реєстру декларацій за розпорядженням Кабінету Міністрів відновили.

Окрім того, 27 жовтня Конституційний Суд України опублікував рішення № 13-р/2020 у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про запобігання корупції", Кримінального кодексу України.

КСУ вважає, що за декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації, кримінальна відповідальність є надмірним покаранням.

Також в НАЗК опублікували наслідки коди, завдані антикорупційній системі після рішень КСУ.

А як вважаєте ви, для чого Конституційний Суд позбавив доступу НАЗК до державних реєстрів? Діліться своїми думками в коментарях.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.