"Золотые купола..." і капці на екрані

Тернопільські маршршутки чи, по-правильному, міські автобуси, - такий собі тимчасовий культурний осередок, в який втрапляє значна частина тернополян щодня. Це не просто транспорт, в якому долаєш відстань від пункту "А" до пункту "Б", а мікросвіт, де діють свої правила та вирують свої емоції. І дуже щастить тоді, коли культура в маршрутці відповідає особистим вподобанням.

Якось пощастило мандрувати з Дружби в Центр в № 16, де усю дорогу з колонок звучав інструментал і час від часу Кутуньйо, Челентано, Джо Дассен. Усміхнений водій ввічливо відмовляв пенсіонерам, привідкриті люки наповнювали салон свіжим повітрям, сидіння та підлога дивували чистотою. Реально вдалось отримати задоволення від такої банальної процедури, як поїздка на роботу. Може, щось інше стало причиною, не аналізував, але настрій був прекрасним.

День, вочевидь, був сповнений везіння, бо ж в зворотньому напрямку їхав № 19, де водій, від якого не тхнуло сигаретним димом, потом та агресією (як це часто буває і як це помічається, коли сідаєш спереду). Добрий з вигляду чолов'яга усю дорогу "крутив" для пасажирів українські пісні. Мікс з весільних пісень та шедеврів Матвієнко, Зінкевича, Яремчука "не різав" вуха, а навпаки сповнював радістю. Чому радістю - не знаю, можливо, давно файних пісень не слухав, а, можливо, подивувала атмосфера. Коли ж заспівали лемківських пісень "Світозари", захотілось взяти в водія графік його роботи та розклад руху по маршруту, аби стати постійним клієнтом....

Але зазвичай таких приємних подорожей небагато, вони швидше виняток. Круг, Жека, Циганкова – зустріли прокуреними і низькими голосами в іншому автобусі, який працює на 16 маршруті. Цих виконавців знаю і претензій особливих не маю, коли вони з награними агресією, образою на життя і ненавистю до ментів, риплять заднім фоном в якомусь привокзальному барі. Але... чути про "Долю воровскую", "Суку ментовскую" і "Братву блатную"дорогою на роботу чи з неї – просто противно. Про жіночу частину пасажирів з дітьми взагалі мовчу... І водії таких блатних маршруток теж доволі таки колоритні не в найкращому розуміння цього слова... Цигарка в зубах, 70-90 км/год (де дорога більш-менш пуста і пряма) і злість на "маханих пенсаків", через яких плани (чомусь їм так здається) не виконують. Весь цей джентельменський набір, підкріплений брудним салоном і чудною рекламою на екранах, добряче псує настірй.

Якщо ж ти екстремал, але габарити твої не надто масштабні і ти пробуєш зробити зауваження водію, то останній в повній мірі допоможе тобі відчути себе не повноправним громадянином, а куском лайна (перепрошую на слові)... Якщо б так трапилось, і ту писанину прочитав хтось з міської ради, управління транспорту чи з перевізників – велике до вас прохання: повпливайте якось на водіїв, бо "жизнь и так не малина"...