Магнетична «Скриня. Речі сили»











Потрясти і закохати українців у самих себе завдяки арт-буку «Скриня. Речі сили» прагнули автор ідеї та текстів, упорядник  видання львів’янка Ярина Винницька та дизайнер із Кам’янця-Подільського Юлія Табенська. Свідченням того, що їм це вдалося, є визнання цього альбому однією із кращих книг 23-го львівського форуму видавців  та презентації в різних містах України. За задумом авторів, ця книга має стати зв'язком між поколіннями, допомогти українцям самоідентифікуватись.

Презентація і майстер-клас

Нещодавно це унікальне видання презентували в нашому місті. Крім того художниця Юлія Табенська провела авторський майстер-клас з розмальовування еко-торб. Його учасники створили власні брендові сумки за мотивами арт-буку.

В етногалерею «Спадок» Ярину Винницьку та Юлію Табенську запросили власники закладу Ірина і  Тарас Демкури.

– Ми настільки належимо цьому простору, що було б дивно, якби вони цього не зробили, – стверджує пані Ярина. – Мені не подобається те, що ми є членами однієї культурної резервації любителів справжнього етно, а не цього етно-трешу китайського виробництва, яке можна побачити в усіх сувенірних магазинах. А я дуже хотіла б вийти за її межі і зробити справжнє народне мистецтво популярним не лише серед двох тисяч шанувальників, а щоб воно стало масовим. Це глобальний виклик: як елітарне зробити масовим, як українцям почати любити і шанувати своє, як перестати себе соромитись?

Творці «Скрині» своїм іншим проектом прагнуть зацікавити народною культурою підростаюче покоління і виховувати його через гру, через дитячий продукт. Усе це з єдиною метою, – щоби для сучасних дітей намалювати гуцульську ікону на склі чи вишити дерево роду на весільному рушнику у майбутньому не було чимось ексклюзивним.

– Тернопіль побив усі рекорди, – поділилася враженнями  Ярина Винницька. – Це була найдовша презентація, яка тривала дві з половиною години. Ми продали рекордну кількість книг. А це ще один доказ того, що справа не в ціні, а у цінностях.

Серед присутніх було чимало знаних тернополян: професорів, управлінців, майстрів народної творчості, учасників АТО.  Завітала і дизайнер прикрас Надія Харченко, робота якої увійшла до арт-буку.

За словами Ярини Винницької, одна із учасниць презентації дуже  влучно означила особливість альбому «Скриня. Речі сили»: «Всі етнографічні дослідження запрошують тебе у минуле. Гортаючи такі видання, ви ніби потрапляєте у ХІХ ст. А у «Скрині» авторам вдалось минуле запросити у наш час».

У «Скрині» – речі-бренди

Великий ілюстрований альбом, виданий видавництвом «Старий Лев», важить понад кілограм, складається з фотографій, колажів, малюнків, ілюстрацій та текстів, що зберігають в собі звичайні ужиткові речі.

– У «Скриню» ми відібрали речі-бренди, – розповіла Ярина Винницька. – Ми називаємо її бренд-буком, бо все найкраще, що створив український народ, запхали в таку ексклюзивну скриню. З моїх експедицій мене найбільше вразила борщівська сорочка, яка є брендом, унікальним явищем народної культури. Це буквально в декількох селах розцвіло таке багатство. А ще мене вразило венеційське намисто. Я знайшла його на Гуцульщині.

Найбільше, що захоплює авторів бренд-буку в етнокультурі – це жінки-селянки, котрі не маючи ніякої освіти, при свічках творили настільки шедевральні речі.

– Наш арт-бук обставлений мультимедійною версією, футболками, календарями, – каже упорядник. – Тобто це не просто книжка, а ціла історія. В цьому її унікальність. Все крутиться довкола неї. Ми дуже хотіли б, щоб речі зі скрині не були музейними експонатами, а входили в життя людей, щоб це стало рухом.

Робота над укладанням арт-буку тривала дев'ять місяців, проте матеріали до нього Ярина Винницька збирала майже все своє життя. Основою видання стали приватні колекції пані Ярини, а також речі з колекцій Роксоляни Шимчук, родини Лозинських, Богдана Сороки та багатьох інших.

Авторки наголошують: ідея книги – не просто показати красиві речі та красиво оформити їх, а розшифрувати. Арт-бук вийшов дуже медитативним. На додачу автори представили також додаток для планшетів та смартфонів – мультимедійну версію книжки.

Везли скарби на кукурузнику

Ініціаторка проекту «Скриня. Речі сили» шукає народні скарби ледь не все своє свідоме життя – понад чверть століття. Ярина Винницька разом із подругами, в тому числі відомою колекціонеркою і власницею Етногалереї у Львові Роксоляною Шимчук, зі студентських літ їздили у фольклорні експедиції, збирали старовинні предмети побуту. Втім, автори книги наголошують - ми не є етнографами, а лише любителями старожитностей.

– Я виросла серед традицій і серед тих речей, бо моя бабця дуже шанувала народну культуру, – каже пані Ярина. – Це все зберігалося в мене вдома. тут я викинула одне реченння. Тому я брала все з першоджерела. Для мене старожитності – це любов, завдовжки все життя.

Упродовж 5 років подруги активно їздили у фольклорні експедиції. Майже щовихідних добиралися електричками у Львівську, Чернівецьку, Тернопільську області. Чимало унікальних речей назбирали на Гуцульщині. Одного разу вони з Борщева до Тернополя навіть на кукурузнику летіли зі своїми скарбами.

– Ми приїжджали в села і забирали сорочки буквально зі смітників, адже ними мили підлогу ( бо вовна, якої вони вишиті, добре вбирає вологу), вони лежали на горищах, об них витирали ноги, – пригадує колекціонерка. – Тоді ми не цікавились їх походженням, легендами, внутрішнім життям жінок-вишивальниць, про що зараз шкодую.

Назбирані речі Ярина Винницька зберігає вдома, тому й жартує, що її хата – то філіал музею Гончара.

Буде перевидання

У художниці з Кам’янця-Подільського Юлії Табенської зовсім інша історія.

– Ми східняки, в нас українською мовою почали розмовляти приблизно 10 років тому, – зізнається вона. – У моїй родині не було ані звичаїв, ані традицій, нікому нічого в спадок не передавали. Не було пієтету до народної культури. Ми більш урбаністичні. Моя дотичність до народної культури почалася в підлітковому віці з книжок сучасних авторів. Багато в чому мене сформував Тарас Прохасько, його погляд на українську культуру, як на поетичну й магічну. Також на мене вплинув поет Богдан-Ігор Антонич. Таку Україну я полюбила.

Завдяки співпраці з Яриною Винницькою та в процесі роботи над арт-буком, Юлія дізналася багато нового.  Зокрема про гуцульський ритуальний підсвічник трійця, який використовували на хрестини, весілля, Різдво і похорон.

У планах творців «Скрині» – друге перевидання арт-бука, а також дитяча книга, що мають вийти до цьогорічного львівського форуму видавців. Також є задум про історичну скриню.

–  Це буде зібрання культових історичних особистостей, без яких Україна не відбулась би, – каже пані Юлія. – Ми хочемо це подати у формі сімейного альбому. Презентацію цієї ідеї  зробимо на форумі. Крім того у нас буде ще і чоловіча скриня, і дитяча.

До речі, арт-бук «Скриня. Речі сили» є в широкому доступі у книгарнях «Старого Лева», “Книгарні Є” та в інтернет-магазинах.

Довідка

Ярина Винницька – англійський філолог, психолог, журналіст, перекладач, ідеологічний фрілансер, дописувач газет «Пост-Поступ», «Газета по-українськи», «Український тиждень», «Збруч».

Юлія Табенська – стипендіатка програми Міністра культури та національної спадщини республіки Польща «Gaude Polonia-2015»,член Спілки дизайнерів України, художниця-ілюстратор. Працює у техніці колажу та змішаній техніці, жанрі малотиражної авторської книжки. Дві арт-книги художниці знаходиться в постійній експозиції в Музеї книги і друкарства в Україні.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.