Найкраще віддавати дитину в садок у трирічному віці, кажуть психологи

>На фото: Мирослава Коржана приводить Максимчика в садочок із 1,8 рочків. Зараз йому уже 2,5. Він дуже любить ходити в садочок і швидко до нього звик
Плакав і не відпускав маму
Тернополянка Аліна Протас (34 р.) розповідає, що обидвох своїх синів однаково готувала до садочка. Старшому Артурові уже 11 років.
- Він у мене дуже темпераментний, - каже жінка - Тому спільну мову із колективом садочка знайшов уже через день. А от з молодшим Данилком, якому зараз уже п'ять років, мала трохи клопоту.
Пані Аліну дуже здивувало, що молодший син ніяк не хотів звикати до відвідування дитячого закладу. Вихователі запропонували їй забирати дитину додому через 3-4 години щодня протягом місяця. Але ситуація не покращувалася. Данилко сидів у коридорі, відмовлявся іти у групу, плакав і не відпускав маму від себе.
- Оскільки це було літо, то через місяць, у липні, я забрала його з садочка. Щодня ми ходили на дитячі майданчики, гралися в пісочницях, щоб більше часу проводити серед дітей. У вересні я знову відвела Данилка в садочок. І через два тижні він уже залишався там на весь день.
Жінка вважає, що адаптація дитини до садочка, насамперед, залежить від її типу характеру.
Головне, щоб в садочку діти відчули любов
В дошкільному навчальному закладі кажуть, що в них не виникає жодних труднощів в навчанні дворічних діток. Тим більше, що минулого року трьох дітей в ясельну групу до них привели у віці 1,4 місяці.
-Я категорично проти твердження, що в садочок потрібно давати дитину із трьох років – розповідає методист дитячого садочка № 15 Марія Тарчиньська. У нас дуже багато молодших дітей і адаптуються вони навіть краще, аніж трирічні. Вони швидше розвиваються, легше звикають до вихователів. Особливо багато залежить від того, яке виховання дитина уже здобула вдома, до приходу у садочок.
Завідуюча цього дошкільного закладу Галина Вафрів також запевняє, що із наймолодшими дітками набагато приємніше і простіше працювати. Мовляв, найважливіше, щоб діти відчували в садочку любов і приходили туди як у казку.
-Дітей не обманеш, вони дуже добре все відчувають. Їм потрібно приділяти багато уваги, розповідати казочки, інколи обійняти. Головне бути щирими і дійсно їх любити, намагатись хоч трішки замінити їм маму, створити їм домашню, затишну, родинну атмосферу. – каже завідуюча.

На фото: Методист Марія Тарчиньська виконує з дітками ясельної групи вправи, які розвивають дрібну моторику рук, а також вчать розрізняти кольори.
У садочок - тільки в три роки
- Садочок для себе повинна вибирати дитина, а не мама, - каже психолог Владислав Газолишин. - Незважаючи на жодні обставини, батьки повинні підшукати своєму малюку такий заклад, який йому підходитиме. Дуже важливо, щоб це було саме в той момент, коли дитині виповниться три роки. Не раніше і не пізніше. Навіть, якщо доведеться влаштовувати дитину посередині року.
З точки зору психології, до цього віку дитина “злита” з мамою. Не можна розривати той невидимий зв'язок. Науково він називається симбіотичним - коли продукт життєдіяльності одного організму стає продуктом споживання іншого. Особливо сильний він у дітей до двох років, а далі поступово послаблюється. І вже через рік дитина може вісім годин перебувати без маминої опіки. Якщо цей час буде довшим, дитина отримає психологічну травму.
- Для того, щоб малюк повноцінно адаптувався до садочка, він повинен самостійно вдягатися, знати де в одязі “перед” і “зад”, ходити в туалет, знати не менше ста слів, вміти назвати своє ім'я, прізвище, стать. Чим більше речей дитина може робити сама, тим більше вона є психологічно і фізично незалежною від мами. А це все можливо тільки після трирічного віку, - каже психолог.
Не відбирайте цвяшки
Як правило, у перші дні перебування поза домом, діти починають хворіти. Спеціалісти запевняють, що це абсолютно нормальна природна реакція малюків. Жодної паніки з цього приводу батькам здіймати не потрібно.
Такий момент адаптації триває від місяця до трьох. І є обов'язковим у житті кожної людини. Адже після цього вона без проблем зможе адаптовуватися до будь-яких життєвих змін. ЇЇ психіка стає більш пластичною і менш травматичною.
- Між мамою і садочком повинен бути прокладений “міст”, - продовжує пан Газолишин. - Його прокладають так звані “перехідні” об'єкти. Це - будь-які іграшки чи предмети, якими малеча любить гратися і постійно тримає їх біля себе. Вони можуть бути дуже дивними для дорослої людини. Наприклад, зубна щітка, цвяшок, гребінець. Перехідний об’єкт - це той об’єкт, в який дитина “переносить”, ”проектує” маму. У жодному випадку не потрібно забирати його в дитини. Адже її психіка не така зріла, як в дорослої людини, в ній не все так просто. Дітям потрібні ці “перехідні” речі. А потім, коли вони переконаються, що те місце, куди їх привели, є безпечним, вони можуть той предмет десь забути чи загубити. І це означає, що він вже їм не потрібен.
Як запевняє Владислав Газолишин, важливо розуміти, що підготовка дитини до садочка - це, насамперед, підготовка мами. Бо не всі мами бувають готовими відпустити дитину. Трапляються випадки, коли мами занадто тривожні. А це передається дитині і затягує адаптаційний процес.

Світлана МАЛА, 0-96-825-58-69
 

 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.