Чорнобилець Олександр Кірілеску: “Я з лютого живу як у свинарнику”

- Якщо сусід не винесе речі, я поїду до Києва, до Президента, я звернуся в усі міжнародні організації, - додає пан Олександр. - Бо, схоже, що в Тернополі влади нема. Так не можна знущатись з людей!

Адже сусід, який самовільно заклав його кімнату своїми речами, просто ігнорує прохання чоловіка вивезти меблі з його помешкання. Не має впливу на сусіда ні очільник ОСББ, ні навіть поліція.

- Я п'ять з половиною місяців провів у Чорнобилі, поїхав туди у січні 1987 року, - розповідає пан Олександр. - Був бетонщиком на реакторі. Тоді на роботі, де я працював, мали когось послати з робітників в Чорнобиль. А всі, крім мене, на той час вже були одруженими, сімейними. От мене і вибрали, сказали: “Давай, холостяк, дуй в Чорнобиль”. Після роботи в Чорнобилі я тричі лежав в Інституті радіології в Києві, потім тут в Тернополі вже діагностували променеву хворобу... А два роки тому хапанув інсульт. Паралізована у мене права рука. На квартирному обліку стою вже 20 років, мав би отримати однокімнатну квартиру. Але, виходить, влада все бреше. От вже наша спілка почала якось підіймати то питання, і я отримав кімнату в гуртожику на Лук'яновича,3.

Однак радість від такої події затьмарилась незадовго після рішення міськради про виділення кімнати. Бо, як виявилось, кімната пустувала вісім років і сусіди, які живуть у блоці, уже ділили її поміж собою. Відтак появі чужинця, хай навіть і чорнобильця з інвалідністю, в гуртожитку були не раді.

- Спершу не давали ключів від блоку. Звернувся до поліції, прийшли, стукали сусідам, отримав ключі, - каже він. - Коли комісійно відкрили кімнату, то та виявилась заваленою чужими речами, меблями, будівельними інструментам. Всі сусіди позабирали свої речі, а один — навідріз відмовляється. То каже, що папірчик від міськради — йому не указ, то говорить, що винесе, коли матиме час.

Не зустріли з хлібом і сіллю

Власне у гуртожиток чоловік прийшов в лютому. З того часу живе, як сам говорить, у свинарнику — не може ні побілити кімнату, ні викинути старий лінолеум, ні привезти власних речей. Одяг тримає у мішках, а спить на чужому старому дивані.

- Той сусід, який не забирає речей, Міша його звуть, дозволив спати на цьому дивані. Бо тут ще новий є, але сказав того не зачіпати, - говорить Олександр.  - А я й не чіпаю. Я хочу свої речі привезти! А він не забирає. Звернувся я у міськраду, і у поліцію, і у прокуратуру, і до голови ОСББ — усі кивають одне на одного. Кажуть, мовляв, а що ми маємо ті речі виносити? То виходить, що тут в Тернополі влади взагалі нема? І ніхто ніякого впливу на сусіда, який самовільно зайняв чужу кімнату, не має? А я живу як худоба. 

Чоловік вже був би радий і знайти когось та заплатити, аби йому винесли ті чужі речі. Так зробити йому радили і у поліції. Однак порадився з юристами, і ті радять не зачіпати тих речей, бо потім сусід скаже, що тримав там гроші і вони пропали, чи щось подібне і звернеться до суду.

- Якщо виносити ті речі через суд, то буде дуже довго, - додає він. - мені кажуть, що міськрайонний суд справами завалений, і тоді моє питання вирішиться не раніше літа! А я з лютого вже живу у свинарнику. Куди не звернусь — всі овечками прикидаються, футбол мною грають.

Винних нема, так сталося

Як же так виділяли кімнату і хто нарешті має вирішити проблему пана Олександра, ми поцікавились в кількох інстанціях. Ситуація, схоже, патова. У міськраді кажуть, що саме директор ОСББ запевнив, що кімната була вільна, а той каже, що він не міг знати, що вона заставлена чужими речами.

Рішенням виконкому погоджено проживання Олександра Кірілеску в кімнаті гуртожитку за адресою Лук'яновича,3 із житловою площею 17,7 кв м терміном на рік і зобов'язано ОСББ “Лук'яновича,3” укласти з ним договір про надання прибудинкових послуг з утримання будинків, споруд, прибудинкових територій, - кажуть у прес-службі міськради. - При підготовці рішення була врахована інформація голови ОСББ про те, що кімната була вільною.

 Сам голова ОСББ останню фразу спершу заперечив. Мовляв, не міг сказати, що кімната була вільною, потім додав, що за документами та була вільною.

- Кімната — власність міськради. Ключів він неї у мене не було. Бо попередній мешканець, як з'їжджав, то віддав їх сусідам, - каже голова ОСББ Василь Фіялка. - І ось сусіди тут ділили їх, справляли тут якісь дні народження, позносили свої речі. Загалом, вони не сподівались, що ту кімнату хтось отримає. Бо і самі просили її в міськради, але отримували відмови. Відповідно, коли міськрада віддала “чужому”, а не працівнику комбайнового, то всі почали обурюватись, як так сталося.

Дали термін до 15 квітня

Як результат всієї цієї катавасії, сусіду Михайлу, за словами голови ОСББ, дільничий дав термін до 15 квітня забрати усі речі. Чи відреагує, невідомо, адже навіть для поліції — він сильно зайнятий, аби зустрічатись і виносити речі. Не вдалось поспілкуватись із сусідом і нам — чоловік просто кидає слухавку.

- Олександр Кірілеску двічі звертався у поліцію, - сказав телефоном дільничний Андрій. - Спершу, коли не міг отримати ключів від тамбурних дверей. Потім, коли кімната виявилась заставленою. Останнього разу, коли я телефонував, сусід Михайло сказав, що в Києві. На мою думку, подбати про нормальне заселення мали б ті, хто йому цю кімнату давав. Якщо вже така ситуація склалась, то вирішити проблему мав би голова ОСББ, скласти акт і винести усі ті речі.

Тим не менше, заява пана Кірілеску, перебуває на виконанні. І у поліції збираються допомогти чоловіку.

- Якщо сусід не винесе речі, я поїду до Києва, до Президента, я звернуся в усі міжнародні організації, - додає пан Олександр. - Бо, схоже, що в Тернополі влади нема. Так не можна знущатись з людей!
 

До слова, на сьогодні,21 квітня, ситуація не змінилась. Сусід речей не вивіз. Поліція, за словами пана Кірілеску, і далі киває на голову ОСББ, а той - на поліцію.

- Мені сказали, що той сусід відмовився приїжджати до Тернополя і вивозити речі, - каже пан Олександр. - Бо він картоплю садить! Знущаються наді мною, як можуть. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.