Непрості тернополяни претендують на сільське пасовисько

- Ми хочемо, щоб наше пасовисько залишалось пасовиськом, - каже одна із жительок села Наталія Гримак. – Ми самі відмовлялись від поділу цієї землі, аби мати де випасати корови. А тепер ось що виходить.

У Мшанці Зборівського району, що за два десятка кілометрів від Тернополя, знову дива. Земля, яку селяни використовують під пасовисько, може піти 14-м тернополянам.  Серед  них – екс-секретар, а нині депутат міськради Ігор Турський з ріднею. Селяни проти. 

Розібратись, звідки «ноги виросли» у цій справі, важко. Тож громада надіслала звернення  голові обладміністрації, райадміністрації, у поліцію, прокуратуру, СБУ. 

Нагадаємо, чимало селян мають претензії до голови Мшанецької сільради з приводу «господарювання». Так, торік його столичні правоохоронці затримали на хабарній справі. Як вони повідомляли, він за попередньою змовою з посадовцем з Держгеокадастру  вимагали від підприємця неправомірну вигоду в сумі 80 тис.
доларів США за видачу наказу на право користування земельною ділянкою загальною площею 2 га. Взяли ж його на отриманні 1 тисячі доларів. На сьогодні досудове слідство завершилось, справу невдовзі розглядатимуть у Зборівському суді.  Відзначився голова і тим, що перебуваючи під домашнім арештом, будучи само висуванцем,  зареєструвався без паспорта на місцеві вибори-2015 і невдовзі виграв їх.

- Ми випадково дізнались, що землю, яка належить нашій сільраді, збираються роздати, - каже мшанчанка Наталя Гримак. – Дістали аерофотозйомку території і по цьому вже визначили, що йдеться про наше пасовисько. У списку тих осіб, які претендують на землю, купа однакових прізвищ. Тож мій чоловік, який також є депутатом сільради, звернувся до голови земельної комісії за роз’ясненням. Той сказав, що сільський голова йому про щось таке говорив. Тож знявся шум-гам, і 10 травня скликали сесію з приводу виділення цієї землі.  Сесія проголосувала проти виділення цієї землі і це рішення відвезли керівнику Держгеокадастру. Керівник сказав, що ми ще встигаємо зупинити процес.

Чи давали «добро»
За словами селян, згадувана земля належить до земель запасу. Із січня 2013 такими землями, що належать до сільради, але розташовані за межами села, розпоряджається Головне управління Держгеокадастру. Утім, управління таки повинно отримати згоду щодо виділення цієї землі від сільради.

- Тут яка ще ситуація, - додає пані Наталя. – Коли у 90-х розпочалось розпаювання, то усім не вистачало землі і як пай, роздали і частину того пасовиська. Але люди вирішили, що не забиратимуть тієї частини з  свого паю, яка є під пасовищем. Бо ж всі гуртом випасаємо корови, і як кожен розбере частину, то що будемо робити? Згодом  сільрада віднесла ці землі до земель запасу, і пообіцяла, що ніхто не чіпатиме.

Невдовзі, після відвідин керівника Держгеокадастру,  селяни почули про те, що починається рух із тим пасовиськом. Відтак написали звернення до голів обладміністрації, рай адміністрації, правоохоронні та контролюючі органи  про те, що Управління незаконно оформляє 14 земельних ділянок на жителів Тернополя.  А ще, громада через рішення сесії звернулась в Управління про скасування наказів на виділення цієї землі.

- І от що буде далі, ми не знаємо, - додає пані Наталія. – Бо ходить різна інформація. Так, від правоохоронців ми почули, що нібито депутати  нашої сільради, із свити голови, давали ще у квітні «добро» на виділення цієї землі тернополянам. Голова ж каже, що не отримував ніякого листа від Управління про те, що воно хоче передати землю, і тим більше – не давав добра на таке.

Допомагає «мовчазна згода»
Так, слова жінки підтверджує і депутат обласної ради Михайло Пінь. До нього люди звернулись за допомогою у вирішенні цього питання.

- Я голови не бачив. Спілкувався тільки із секретарем, - розповідає він. – Сказав, щоб вона подивилась по книзі вхідної кореспонденції, чи приходив лист в сільраду про погодження земельних ділянок 14 особам. Вона сказала, що ніякого листа на погодження не приходило, і ми ніякої згоди не давали. Ми роздали копії того листа людям. Згодом там зібрали сесію, і вирішили не погоджувати. Це рішення передав в Держгеокадастр. Наскільки мені відомо, той процес був призупинений. Але як воно далі – мені невідомо.

Будь-який лист, надісланий у сільраду, пояснює пан Пінь,  реєструють у журналі вхідної-вихідної кореспонденції. Йдеться про будь-яке погодження. Навіть, якщо голова приймає рішення щодо того чи іншого питання одноосібно. У журналі ж Мшанецької сільради жодної інформації і справді, як переконався депутат, нема.

- Хоча в мене є підозра, що голова міг особисто отримати того листа і надати погодження, - додає він. –  В принципі, мудрі голови, хоча і можуть приймати такі рішення одноосібно, але таки виносять їх на сесію. Тут яка ще ситуація – такі листи від Держгеокадастру надходять у сільраду, як звичайна кореспонденція, не заказним листом. І вони, буває, «не доходять» до сільради. А в законі чітко пише, що  якщо упродовж 10 днів з часу надсилання листа нема відповіді від сільради, то це означає мовчазну згоду. У нас є дуже багато таких випадків, коли за допомогою «мовчазної згоди» роздають землю. 

«Повна нісенітниця»
Хто б не був таким «добрим» відносно тернополян – чи голова, чи Держгеокадастр, люди  категорично проти розшаровування їхнього пасовиська. Кажуть, що живучи у селі, багато-хто  з них не може отримати землі. А натомість ті, хто жодного стосунку до їхньої громади не має, може от так просто отримати майже два гектари їхньої землі.

- І врешті-решт, в нас в селі також народжуються діти. Одружуються, живуть молоді люди, - каже жителька Мшанця Наталія Буяр. – Вони може також мають потребу у землі задля ведення селянського господарста? 

Так, із  наданого селянами списку, ми дізнались про намір отримати землю як мінімум п’ятьма уже відомими нам тернополянами. Йдеться зокрема про екс-секретаря міськради, а тепер депутата-свободівця Ігоря Турського. Він з ріднею – мамою, татом, сестрою і шваґром претендують разом майже на 10 га Мщанецької землі. Селяни подейкують, що саме завдяки допомозі пана Турського їхній голова відкривав торгові точки у Тернополі. Утім, чи правда це – самі не знають.   Ми ж перепитали про це пана Турського.

- Я просто написав заяву, - пояснює він. – Я не знаю, для чого громада використовує згадувану вами землю і не знаю, яка це саме земля. Чесно кажу. Тому, якщо буде позитивне рішення – добре. Не буде позитивного – так само добре. І більше я нічого не знаю. Я абсолютно не впливаю на процес. Ще ніякого рішення нема. Щодо другого питання – це повна нісенітниця. Я навіть не знаю, хто у них там голова.  
 
Серед інших претендентів на землю – викладачі тернопільських вишів, підприємці, діти підприємців. 

Читайте також: За справу  з пасовиськом взялись правоохоронці

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.