Ростислав Мишка отримав чотири бойових нагороди

Ростислав підписав контракт на проходження служби у 18 років, повідомляють у прес-службі 44-ї окремої артилерійської бригади, де служив хлопець,  Після підписання контракту Ростислав Мишка пройшов навчальний центр, далі три роки виконання завдань в зоні проведення антитерористичної операції на передових рубежах.

У вересні 2016 року хлопець отримав поранення, розповідають у прес-службі бригади. Старший солдат Мишка ніс бойове чергування на спостережному пункті, який розташований впритул до ворожих позицій. У приладі нічного бачення помітив висування двох ворожих груп близько 8-10 чоловік. Під прикриттям щільного вогню з гранатометів з ворожих ВОПів група загарбників наблизились на близьку відстань та здійснила спробу зайняти спостережний пункт ЗСУ. Зав’язався бій. Під час цього Ростислав безпосередньо знаходився на спостережному пості і надавав ціль вогневим засобам на ураження, паралельно вів вогонь зі стрілецької зброї по ворогу. Після декількох прямих влучань з ворожих гранатометів у спостережний пункт було пошкоджено укриття та знищені оптичні прилади для спостереження. Оскільки спроби прориву противника не припинялись, старший солдат Мишка залишився на найвигіднішій позиції, продовжив вести бій та надавати цілевказання.

• Близько 22.30 Ростислав, в ході запеклого бою, отримав поранення та був евакуйований до медичного закладу, - йдеться у повідомленні.

Мужність старшого солдата відзначили 13 квітня аж чотирма нагородами: серед яких Державна нагорода Президента України «Захиснику Вітчизни», нагорода міністра оборони України «Знак пошани», нагорода начальника генерального штабу ЗСУ «Учасник АТО» та Нагрудний знак «Учасник бойових дій». 

Зараз герой у Києві, в гостях у брата, контрактна служба у нього закінчилась. – Ростислав поки що не планує повертатись на службу, хоче провести час з рідними, - каже мати солдата,  - але думки про мир та спокій в Україні у нього на першому місці.

Мати військовослужбовця Ярослава Іванівна розповідає, що одразу

після закінчення школи син вирішив, що не може залишатись осторонь війни.

– Коли Ростислав підписав контракт, то знав, що я хвилюватимусь і навіть мені не казав, - розповідає Ярослава Мишка. Прийшла в гості моя подруга і питає, - То що, Ростик йде в армію? – а я нічого не знаю. Я пишаюсь сином, бо навіть коли дорослі чоловіки ховались від армії, мій син, який тоді сам ще був дитиною, але не міг залишитись

Пані Ярослава виховує чотирьох синів. У Ростислава є молодший брат Віктор. – Наймолодший син ставить у приклад свого старшого брата своїм одноліткам і сам у всьому рівняється на Ростислава, - каже мати героя.

Ольга ТУРЧАК

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.