Тернополяни були у Ніці та пройшли в Італії горами 10 км

Ми оселилися у містечку біля Сан Ремо, де щороку проводять музичний фестиваль. До французького кордону звідти - 20 хвилин їзди потягом. Тож одного ранку ми поїхали електричкою до Франції. На кордоні пересіли у французький потяг і за 30 хвилин уже були в Ніці. 
Вийшовши з будівлі вокзалу, вирушили у напрямку набережної. На одній з вулиць почули звуки акордеона – місто зустріло нас веселою французькою мелодією. На кожному кроці ми бачили рекламу чемпіонату з футболу «Євро-2016», фан-зони і волонтерів. Того дня у Ніці мав відбутися матч між Швецією і Бельгією. Тож коли ми вийшли на Англійську набережну, там уже гуляли натовпи уболівальників обох команд. Шведів було набагато більше, аж рябіло в очах від блакитно-жовтої форми. Усі звертали увагу на їхні «рогаті» головні убори – шапки вікінгів, а також на трикутні «наполеонівки» бельгійців. 

Англійська набережна – головний променад міста і місце, де багато дорогих ресторанів, магазинів, казино. З іншого блоку – гальковий пляж і море. А там – тисячі розімлілих на сонці туристів. Поніжившись у воді, ми пішли у стару частину міста і потрапили на невеличкий базар. З лотків продавали традиційні французькі сувеніри – лавандове та оливкове мило, посуд у прованському стилі, горнятка і картини з краєвидами Ніци, живі квіти, а також тверді сири, вина та вуличну їжу.  
Нагулявшись досхочу, вирішили піднятись на замкову гору. Звідти відкривається неймовірна панорама міста. У 1981 р. на трьох гектарах землі французи створили чудовий парк зі штучним водоспадом. Також там можна оглянути руїни церкви Сан Марі, яку звели у XII  ст., побачити російський цвинтар і помилуватися містом та морем з висоти пташиного польоту. На вершині гори, на висоті 92 м, є оглядовий майданчик, звідти зору відкриваються найкращі краєвиди. Окрім того, там можна побачити мапу міста, відпочити на лавочці чи у кафе. По всьому парку ростуть приморські сосни, лаври, пальми і кипариси. Там так красиво, що можна гуляти весь день!
Якщо ходити містом набридне, з Ніци можна швидко дістатися до вілли, яка колись належала найбагатшій у Франції сім'ї промисловців Ротшильдів. Тепер це музей. Міський автобус довезе туди за 20 хвилин. Інтер'єр музею вражає, адже там зібрані дорогі колекції фарфорового посуду, картин, меблів, килимів, а окремі речі – з палаців французької королеви Марії Антуанетти і королів - Людовиків XIV, XV, XVI. Парк навколо вілли – теж справжній витвір мистецтва. 

На Лігурійському узбережжі є унікальна місцина, яку називають Чінкве Терре. У перекладі з італійської - «п’ять земель». Це не класичний курорт із готелями «все включено», а самобутня глибинка з первісною природою і старовинною архітектурою. Ця територія об'єєднує п'ять середьовічних міст із кольоровими будиночками-вуликами на скелях, що нависають над морем. У містечках заборонений автомобільний рух. З 1997 року Чінкве Терре – об'єкт світової спадщини ЮНЕСКО, національний заповідниік. Це місце дуже популярне серед туристів. Поїхали туди і ми. 
Переважно мандрівники прибувають у Чінкве Терре морем або потягом з центру провінції Ла Спеція. Усі містечка об’єднані стежкою протяжністю 10 км. Ми приїхали у цю чудову місцину і відразу пішли туристичним маршрутом у горах. сПочали свій шлях з Ріомаджоре. Спершу хотіли йти звивистою дорогою понад морем, яку називають «дорогою кохання», але дізналися, що вона - в аварійному стані. Тож довелося дертися камі'янистою стежкою через гори. Сказати, що було важко, означає нічого не сказати. Та цей маршрут був вартий таких зусиль. Адже нашим очам відкривалися фантастичні краєвиди. Часом стежка стелилася вздовж моря над обривом без жодної огорожі. А якщо вона й була, то дуже ненадійна. Схили гір вкриті густими лісами, оливковими деревами і виноградниками. А понад берегом – скелі, які різко обриваються в морі. Там надзвичайно красиво!
У кожному містечку Чінкве Терра ми залишалися на якийсь час, аби відпочити, поповнити запаси води, перекусити й помилуватися місцевими краєвидами. А тоді йшли далі. Коли дійшли до Вернацци, так втомилися, що насамперед залізли у море. Воно у тих краях – неймовірних відтінків: темно-синє, зеленувате, лазурне, волошкове, блакитне... З останнього пункту нашої подорожі – Монтероссо ми поїхали додому потягом. Озираючись назад, можу сказати: я зовсім не жалкую, що пройшла ті 10 км пішки. Без перебільшення, це була наша наймальовничіша прогулянка по Італії. 

Корисні поради
1. З Ніци електричкою або автобусом можна поїхати до Монако. На оглядини Монте-Карло, казино і королівського палацу треба виділити хоча б півдня. А щоб без поспіху – то день. 
2. З Ніци варто поїхати до вілли Ротшильдів. Тепер це музей, де зібрані коштовні колекції посуду, меблів, картин. Заслуговує уваги туристів і парк біля вілли.
3. Усю Ніцу, порт і море можна побачити з замкової гори Шато, на якій розташований оглядовий майданчик і красивий парк із водоспадом.
4. У Ніці варто відвідати базарчик, де продають прованські сувеніри, квіти, сири, вино і вуличну їжу.    
5. За кілька кілометрів від Ніци - Вільфранш – улюблене місце відпочинку зірок і багатіїв. Там красиве старе місто і розкішні вілли.
6. Щоб зекономити, варто придбати картку Чінкве Терра за 16 євро. Вона дає право їздити потягом між усіма містечками протягом дня. Потяги їздять кожних 20-30 хв. Вартість одного проїзду 4 євро. Тривалість їзди між сусідніми станціями – 2-5 хв. Також можна оглянути гори і містечка з моря. Мандрівка катером коштує від 7 євро залежно від маршруту і 30 євро за безлімітний денний квиток.  
7. У Чінкве Терра слід прихопити із собою купальник, там можна відпочити на пляжі і скупатись у морі. Піщаний пляж є тільки у Монтероссо, у решті містечок – з галькою. 8. У Чінкве Терра варто їхати на весь день. Від Ла Спеції до Ріомаджоре – 10 хв. їзди потягом, від Пізи - 1,5 год., від Генуї – 2 год.
9. Знайти житло у Чінкве Терра можна за оголошеннями в інтернеті. Майже всі місцеві жителі здають апартаменти в оренду. Однак житло там дороге – від 100 євро.
10. У Чінкве Терра слід взяти зручне взуття, головний убір від сонця і велику пляшку води. Її запаси можна поповнювати у колонках з питною водою на території містечок.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.