Гоління в житті чоловіка із процедури косметичної з роками перетворюється на акт прийняття неминучості.
Мені невідома більше жодна дія в житті людини, котра б так швидко являла результати марності вчорашніх зусиль. Але щоранку чоловіки стоять перед люстерками і смиренно зішкрябують з обличчя свіжі паростки людини з минулого.
Бігме, це як щоденна виправа у монастирі Шаолінь. Дзенський коан. Терпеливе зусилля тривалістю в один день. Треба мати просто нелюдську витривалість, аби з шістнадцятирічного віку і аж до самої смерті займатись цим наперед програшним заняттям.
Може тому неголені чоловіки пробують виглядати більш маскулінними, в безнадійних спробах самому собі здатись хоч трохи переможцями. Але це ще більший самообман, якщо роздивитись, як ревно вони пильнують свої бороди та триденні неголеності по барбершопах, підрівнюючи волосок до волоска та підстригаючи нерівності.
Тисячі рухів гострим предметом перед очима зрештою убивають гостроту життя і до старості чоловіки емоційно тупіють разом із їхніми бритвами. Старі діди із вигорілими очима голяться байдуже і абияк, зневажаючи невиголені участки та порізи. Просто не зауважують їх.
Життя чоловіка – це безперервне гоління, поміж яким він намагається жити, любити, виховувати дітей, працювати і приятелювати.
Життя чоловіка – це тисячі голінь від першого, яке зрізало пух з юнацьких щік, в котрих ще навіть трохи впізнавалась дитина і аж до останнього, коли його поголить вже хтось інший.
