Отець Доротей Шимчій Чину святого Василія Великого уродженець села Старі Петликівці теперішнього Бучацького району. Його роки життя — 16 вересня 1915 — 3 грудня 2016. Знайомство юнака із Василіянським Чином розпочалося ще тоді, коли у 1928-1932 роках він навчався у Місійному Інституті імені св. Йосафата при Бучацькому монастирі. 30 червня 1932 року сам вступив до Чину і служив та працював у ньому до смерті.
Під час Другої світової війни, у лютому-травні 1943 року, Доротей Шимчій був на примусових роботах у Чехії, а після висвячення на священика у Празі працював катехитом у гімназії в Кристинополі (тепер Червоноград Львівської області — прим. ред.). У 1946 році ще з трьома отцями виїхав на захід, отримав призначення до Бразилії.
«Призначений до резиденції в містечку Пітанґа, з якої мав обслуговувати віддалені душпастирські осередки в колоніях, розкиданих на віддалі багатьох кілометрів одна від одної і від резиденції. Такі відвідини о. Доротей здійснював верхи на коні, а одна така подорож могла тривати не раз і цілий місяць», — читаємо на офіційному сайті Чину святого Василія Великого.
Відео дня
У Бразилії уродженець Тернопільщини був священиком, викладачем риторики та української мови, директором семінарії, вхователем молоді, редактором часопису «Місіонар», адміністратором. У 1961-1985 роках він працював уже серед українців в Аргентині, а також у Параґваї.
У 1985-1992 роках отець Шимчій був духівником української колегії св. Йосафата у Римі і після того повернувся в Україну. Викладав у семінарії в Івано-Франківську, був духівником, сповідником, організатором реколекцій у Бучацькому монастирі. Отець багато писав. Похований у Бучачі. Літургію служили митрополит та архиєпископа Василій Семенюк із Тернополя, єпископ-помічник Йосафат Мощич з Івано-Франківська спільно з понад 50 священиками.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер