"Я відбув війну і прийшов пом'янути побратимів": у Тернополі відзначають День пам'яті та примирення

Біля пам’ятника «Материнський поклик» на мітинг-реквієм зібралось кілька сотень тернополян. Багато працівників держустанов, громадські активісти, військові, сім'ї загиблих воїнів АТО, представники влади та молодь. Пересічних людей - дуже мало. Загиблих у роки Великої Вітчизняної війни вшанували панахидою за участі усіх конфесій міста. Під час хвилини мовчання лунали поминальні постріли. 

Тернополянин Ігор Олещук пригадує, що в 1946 році йому було 15 років. Він був членом юнацького ОУН та виконував завдання Збаразького районного проводу, був розвідником-інформатором.

- Я був засуджений військовим трибуналом до 25 років таборів, - говорить Ігор Олещук. - Я відсиджував у Тернопільській тюрмі суворого режиму, потім був на Воркуті. Після смерті Сталіна розпочались повстання у таборах і ми вибороли деякі права, потім полегшили режим, а в 1956 році я повернувся. В цей день ми вшановуємо всі формації, які в Другій Світовій війні боролись за Українську Державу. 

Після повернення із концтаборів чоловік став співзасновником історико-меморіального музеї політичних в'язнів. Він працює там і досі.



































На мітинг-реквієм прийшов і 98-річний Василь Гуменюк. Чоловік каже, що поминальні заходи буде відвідувати доки йому дозволить здоров'я. На грудях у чоловіка кілька десятків медалей. 

- Сьогодні святкують великий для мене день, - каже пан Гуменюк. - Я відбув війну, лишився живий, і сьогодні прийшов, щоб пом'янути братів. Для мене найважливішою є медаль за перемогу над Німеччиною. Я воював у артилерії, ми здобували Берлін, потім зрівняли Прагу і там нас застав кінець війни. Я вже 74 роки живу після війни.

Також о 13.00 на  Микулинецькому кладовищі відбувся молебень та вшанування пам’яті полеглих за волю України. На кладовищі до могил Героїв минулого й cучасності поклали квіти. 
 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.