Як у родині Чмиленків все почалося з кави

Кохання і творчість поєднують і надихають подружжя тернопільських митців – Олександра та Оксану Чмиленків. Обоє скромні, талановиті й дуже працьовиті. Оксана – журналіст, фотограф, майстриня з валяння вовни, а віднедавна її нарекли ще й дизайнером. Олександр – в минулому працівник пожежної охорони, проте художник за покликанням. До творчості повернувся завдяки дружині, яка повірила в його талант, підтримала й надалі всіляко допомагає розвивати його і щоразу відкривати нові грані. І як результат – родинний здобуток – творча студія «Палітра тепла», яка з віртуальної сторінки у соцмережах дуже швидко стала студією-крамницею в ТВЦ «Атріум», залучивши майстрів із різних куточків України.











Він – малює, вона – валяє

Познайомились завдяки роботі. Вона працювала журналістом, він – в Державній службі надзвичайних ситуацій.

– Все почалося з кави, – пригадує, усміхаючись, Оксана Чмиленко. – Коли я вперше,  будучи кореспондентом одного із місцевих видань, переступила поріг тоді ще Управління МНС, Олександр Михайлович буквально в порозі вирішив пригостити кавою (кавовий автомат тоді був у вестибюлі). Говорили про службу, та з перших хвилин спілкування він став для мене уособленням толерантності. Мабуть, щось таки було в тій каві ( сміється – прим.ред.) І ось за пару років  я роблю подарунок  своєму чоловікові   картинку з кавових зерен. За спеціальним клеєм зайшла до хенд-мейдівської крамнички. Там натрапила на знайомий із мережі матеріал – вовну для валяння. Давно мріяла випробувати себе  в техніці «вовняна акварель» (картини, викладені вовною),  а далі були  повстяники для майбутнього синочка і усе складалося само собою.

Так зародилося захоплення фелтингом. Оксані дуже хотілося поповнювати свою палітру, добиваючись все нових результатів. Не все вдавалося з перших спроб, проте молода мама не відступила, бо дуже хотіла «приборкати» вовну. Це змусило шукати відповіді в Інтернеті, у спілкуванні із досвідченішими майстринями.

У той час Олександр, звільнившись за вислугою років,  повернувся до свого таланту. Попри захоплення живописом спробував себе у аерографії на авто, розписував стіни, виявив досі невідомі в собі здібності – передавати схожість у портретах. На фестивалях збирав коло себе черги на портрет з натури.  Також шукав мальовничі місця для полотен. З часом з’явились кілька картин, на яких – Став, замок, Надставна церква, острівець Закоханих, теплохід тощо. 

Експериментує з вовною

Перші валяні вироби Оксани Чмиленко носили рідні. Відтак витворами рукодільниці зацікавились друзі та знайомі. Вона ж відкривала для себе нові види вовни, визначала, яка до чого краще підходить, експериментувала, багато читала про цей матеріал і дедалі більше закохувалася в нього. Диво-витвори працьовитих рук Оксани Чмиленко почали все частіше замовляти. У свою чергу вона – щоразу розширювала асортимент: валяні брошки, сумочки, шарфи, шалі, берети, капелюшки, шапочки, корсетки, плаття, пальта, чобітки і, навіть, намиста.

Зважаючи на те, що валяння – недешеве задоволення, до того ж ця справа досить копітка і потребує значних фізичних зусиль, тому для майстрині дуже важливо відчувати підтримку і допомогу найдорожчих людей.

–  Щоразу, замовляючи вовну, я побоювалася почути чоловікове «А може вже досить?» , – розповідає пані Оксана. – Проте мій Сашко – творча особистість, тому він мене розуміє з півслова, розділяє зі мною домашні обов’язки, допомагає, де потрібні міцні руки, приміром, коли  роблю взуття.

Стала дизайнером одягу

Працьовитість, наполегливість, художній хист, хороший смак і відчуття стилю допомогли майстрині вийти на новий рівень. Свої вироби Оксана Чмиленко все частіше почала представляти на різних виставках і фестивалях. При цьому, не перестаючи дивувати новинками, постійно пробує освоїти щось нове. Так, для створення українського колориту пані Оксана використовує давні та сучасні хустки, майстерно ввалюючи їх у свої вироби. Делікатні візерунки додають неабиякої вишуканості і елегантності.

Кілька разів показувала свої роботи на «Тернопільських днях моди», відтак з легкої руки колег-журналістів, Оксана Чмиленко стала ще й дизайнером. Нещодавно вона повернулася з першого  Всеукраїнського фестивалю екологічної свідомості ДАР, що проходив у Вінниці. Там здивувала вінничан та гостей фестивалю показом спільної з Олександрою Луканюк колекції вишитих та валяних рукотворів.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.