Рано радіємо? Чи йде пандемія на спад і чого чекати далі – прогноз тернопільських медиків (ГРАФІКИ)

Після Нового року та Різдва вже минув місяць. Закінчився і локдаун, який мав стримати поширення COVID-19. Однак як це позначилось на загальній статистиці? Ми запитали у експертів, чи є покращення та на що варто чекати найближчим часом.

Як змінилась динаміка?

За січень в області виявили 3786 нових випадків захворювання. Для порівняння – у грудні 2020-го було 6174 нових хворих.

Динаміку виявлення нових хворих можна побачити на графіці.

Як можна помітити, ситуація в області стала кращою, ніж була у листопаді 2020-го.

Однак в лабораторному центрі кажуть – не варто вважати, що пандемія закінчується. Ситуація залишається важкою.

– До прикладу, станом на 4 лютого, в області виявлено за добу 220 хворих, бувають дні, коли нових хворих близько двохсот, – пояснює директорка ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України» Оксана Чайчук. – Захворюваність не падає. Ми маємо не менше 30% позитивного матеріалу при проведенні досліджень. За критеріями ВООЗ, контрольованою епідситуація залишається тоді, коли при проведенні досліджень виявляють не більше 5% підтвердженого матеріалу.

Однак зауважимо, що і кількість проведення ПЛР-тестів зменшилась. У лабораторному центрі пояснюють що це пов’язано зі змінами у розпорядженні МОЗУ.

– Тепер частина людей тестується тестами на антиген, – продовжує Оксана Чайчук. – Згідно з наказом МОЗ, пацієнту для встановлення діагнозу можуть проводити експрес-тести. Якщо у швидкий тест на антиген показав позитивний результат, але симптомів немає – призначають ПЛР-тест. Є нові умови проведення швидких тестів та ПЛР-тестів.

Однак всі ті, хто не проходили ПЛР-тест, все ж потрапляють до загальної статистики.

– Лікувальні заклади забезпечені швидкими тестами на антиген, – пояснила заступниця керівника Центру первинної медико-санітарної допомоги Надія Боднар. – Якщо є клінічні ознаки коронавірусної інфекції та позитивний результат швидкого тесту – ми подаємо інформацію до лабораторного центру, де цей випадок фіксують як захворювання на COVID-19.

Як запевнила Надія Боднар, сімейні лікарі проводять тестування усім, кому це необхідно. Проблем з кількістю експрес-тестів немає, їх вистачає. А проводити тестування можуть як в лікувальних закладах, так і вдома у хворих.

Як пояснює епідеміолог Володимир Паничев – у порівнянні з попередніми місяцями кількість виявлених хворих трохи зменшилась, але знову спостерігається підйом захворюваності.

– Статистика безумовно залежить від кількості проведених ПЛР-тестів, – каже епідеміолог. – Зменшено кількість ПЛР-тестувань. Останні два тижні лікарі використовують для діагностики швидкі тести. Однак лабораторний центр не має інформації, скільки таких проводиться. Ми отримуємо лише інформацію про підтверджений випадок захворювання. В день за допомогою швидких тестів в області можуть виявляти різну кількість хворих. Це може бути 5 це може бути 20 і більше пацієнтів. Наразі об’єм цих тестувань збільшується, а з ними і росте статистика.

Тому пов’язувати зниження виявлених хворих з тим, що пандемія пішла на спад не варто.

Статистика смертності невтішна. Якщо у січні 2021-го хворих виявили значно менше, ніж у грудні 2020-го, різниця у смертності була не такою вже й великою. У січні від коронавірусної інфекції померли 67 людей, а у грудні – 83.

Чи допомогли карантинні обмеження?

Хоча багато людей скептично ставились до різних карантинних обмежень – локдауну, карантину вихідного дня чи зонуванню. Деякі рішення Уряду навіть ставали причиною протестів підприємців. Однак, ці заходи безумовно потрібні, хоча вони не працюють в повну силу, кажуть медики.

– При всіх особливо небезпечних інфекційних хворобах карантинні заходи потрібні і вони проводяться, – пояснює академік НАМН України, професор-інфекціоніст Михайло Андрейчин. – Безперечно, ці заходи допомагають локалізувати та стримати епідемію і зменшити її поширення та інтенсивність. Звичайно, у наших умовах, навіть при локдауні ці заходи не проводили в повній мірі, так я це потрібно було робити згідно з вимогами епідеміології, як науки. Це були часткові карантинні заходи. Адже все одно працював громадський транспорт, магазини, були зібрання людей.

Найбільша проблема у ставленні до карантину.

– Подивіться самі, як поводять себе люди – маски не одягають, соціальної дистанції не дотримуються, руки після відвідування громадських місць добре не дезінфікують та не миють, – продовжує професор. – Навіть під час локдауну, згадаймо, що робилось на гірськолижних курортах у Карпатах. 

Однак цих заходів потрібно дотримуватися, адже "переломного моменту" інфекції ще не настало. Михало Андрейчин припускає, що переломний момент відбудеться після того, як в Україні почнеться масова вакцинація. Однак на це потрібен час, якісна вакцина та розуміння людей, чому це потрібно.

– Карантинні заходи можуть знизити рівень захворюваності, а це зменшує навантаження на лікувальні заклади, – каже професор. – Адже буває, що у лікарях не вистачає ліжок, медиків. Медики які працюють з хворими, також через це заражаються. Тому нам вкрай важливо не допустити стрімкого росту захворюваності. Щоб медична служба «не задихнулась». Поки що в якісь мірі це вдається, а як буде далі – покаже час.

Тому не можна ігнорувати карантинні заходи. Звичайно, багато люде виснажились, хтось втратив розуміння небезпеки інфекції. Однак потрібно дотримуватися тих заходів, які здатні захистити вас, ваших близьких та оточуючих. Одягайте маску, коли йдете у громадські місця, транспорт, магазини чи аптеки. Не створюйте скупчень та самі уникайте натовпів. Тримайтесь безпечної дистанції в чергах в магазинах у 1,5-2 метри. Не забувайте, що не можна чіпати очі та обличчя брудними руками, адже вірус потрапляє до організму не лише через дихальні шляхи, а і через слизові очей. Частіше мийте руки з милом та користуйтесь антисептиками. Тоді ризики захворіти будуть мінімальні.

Читайте також:

У школі, магазині, транспорті чи на роботі: які шанси заразитись на коронавірус у різних місцях (ГРАФІКИ)

ПЛР-тест тепер не обов’язковий? Як перевірятимуть пацієнтів на COVID-19 – інструкція

Що насправді ми повинні знати про вакцинацію від COVID-19? Коментує професор-інфекціоніст з Тернополя
 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.