Про відповідальність винуватців сміттєвої кризи у Львові?

Опозиція валить все на міського голову Андрія Садового, а Андрій Садовий виправдовується, що все що міг зробив, тобто нічого не зробив.

У червні 2006 року він дивувся як це так, 15 років обіцяли, та нічого не зробили із сміттєзвалищем в Грибовичах його попередники. Гучно називав звалище Чорнобилем. Обіцяв проблему вирішити. Минуло 10 років і львівське сміття возять за 500 кілометрів до Києва, і чомусь я думаю, що кошти на це йдуть на з кишені міського голови. Та й самі кияни в шоці.

То ж тепер, безсумнівно, міський голова спокутує свою бездіяльність серйозним політично-соціальним спарингом із своїми опонентами, які цією можливістю скористаються сповна, і президентським амбіціям, якщо так були, можна казати грибовицьке «па-па». Бо ж одна справа поставити під екологічний удар українську перлину — Львів, а інша, робити невинні очі, підставивши під більш серйозні удари цілу країну. Як сказано в Євангелії, невірний в малому, невірний в великому.

Напевно в цьому і є переваги демократії, навіть такої скаліченої, як у нас, що коли у політика не вистачає здібності щось зробити, а потім взяти на себе відповідальність за це, його опоненти, можливо в сто раз гірші за нього, не дадуть йому спокійно вмити руки.

Саме тому я не підтримую дострокової відставки Садового, бо вважаю: той, хто довів до такого стану речей, повинен цю проблему і вирішити, а потім будуть вибори, і львів’яни дадуть йому та його політичній силі власну оцінку. Звісно, якщо опозиція грамотно і конструктивно побудує свою кампанію, а не просто влаштовуватиме цирк під міською радою, піднімаючи рейтинг невдахам.