Наш Макдональдс

  • Олександр Вільчинський
  • Автор: Олександр Вільчинський
  • Український прозаїк, журналіст, науковець, асистент кафедри журналістики ТНПУ. Лауреат Всеукраїнського конкурсу романів та кіносценаріїв «Коронація слова 2002», володар гран-прі і першої премії «Коронація слова 2003»

  • access_time

 Невже цього разу не з’являться? Запитував я себе, коли почув про будівництво на Загребеллі “Макдональдса” і мав на увазі наших дорогих активістів-протестувальників. Бо ж тепер без них не обходиться майже жодне будівництво. І ось нарешті вони з’явилися, близько десятка, як пишуть журналісти. Хоча могло бути й менше, чи більше, не має значення. Головне, що тепер все у межах норми. Адже такий привід попротестувати наступного разу не скоро з’явиться. Цього “Макдональдса”, якщо відштовхнутися від перших заявок, чекали двадцять років. Тоді, наприкінці дев’яностих, коли вперше приїздив їхній представник, до речі американець українського походження, колишній військовий льотчик, і вибирали, де і як, то одним із варіантів було на місці колишнього кафе “Космос”. Щоправда, там, біля “Космосу” не було можливості для одночасного паркування, здається, трьох десятків авто, а це тоді виступало необхідною умовою. А місце, яке обрали тепер, вочевидь, майже ідеальне, бо ж поруч два університети з тисячами студентів — потенційних відвідувачів. І те, що “Макдональдс” в інтересах міста не очевидно хіба кільком торгівельникам, які вже не можуть почуватися так вільно, як раніше, а ще, можливо, власникам барів довкруж майдану Перемоги та прилеглих вулиць, та й то не факт. Бо ж у ресторанах швидкого харчування, як ще називають мережу “Макдональдсів” відсутні алкогольні напої. А це означає, що з найближчими відповідними закладами вони у різних категоріях... Словом, є надія, що День міста вже відзначатимемо з правдивими гамбургерами.  

Коментарі (0)

Коли ми познайомилися, влітку 82-го, він їздив на мотоциклі з коляскою. Тоді він був заввідділом сільського господарства...

 Невже цього разу не з’являться? Запитував я себе, коли почув про будівництво на Загребеллі “Макдональдса”...

У березні зачитуюсь поезією Іздрика... Вживаюся у неї вже кілька дів і відчуваю, що це мені домогає зараз, як ніщо інше......

З настанням весни, а особливо, коли на деревах і кущах з’явиться листя, чекай загострення і на фронті. Бо ж за “зеленкою”...

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up